Знаки періоду Першої світової війни - захисникам Ужоцького перевалу. Українські січові стрільці. Генерал Шурмай (Сурмай) - "Переможець Ужоцький"

Під час Першої світової війни (1914-1918) за карпатські перевали точилися жорстокі бої між австро-угорською та російською арміями. Вже за місяць після початку війни – 24 вересня – російські війська з ходу захопили стратегічно важливий Ужоцький перевал (889 м. над рівнем моря) і відкинули його захисників аж до закарпатського села Ставне, що за 20 км на південь. 

         У складі австро-угорської армії Ужокський перевал боронили й Українські січові стрільці. По короткому вишколі на Закарпатті (Горонда, Страбичово) сотні УСС було вислано на фронт у Карпати:
- "Українські сотні стрінулись із ворогом, що заливши великими силами Галичину, продирався тепер через Карпати. Обі ці сотні (сотня Дідушка на Верецькому перевалі та сотня Семенюка – на Ужоцькому), перші із усіх УСС, прийняли в днях 27 і 28 вересня 1914 року бойове "хрещення" під Сянками і Нижніми Верецькими, стримуючи до останніх можливостей своїми невеликими силами переважаючі московські сили. Пішли в перший бій побіч найбільших і найкращих армій світу, вони, непрофесійні вояки, невишколювані літами в казармах і академіях. В обох сотнях були перші вбиті Українські Січові Стрільці і багато ранених...

       

Вперше від бою під Полтавою пролилась на історичнім побоєвищі світу - українська кров за Україну. Пролилась кров перших українських вояків новітньої історії України – не за кого іншого, і не за що інше, а тільки і єдино за Україну.

Відень терміново надсилав підкріплення, завдяки якому вже 5 жовтня перевал вдалося повернути і на півтора місяця витіснили ворога за нього. 

 

38 Honved Hadosztaly Infantry - 38 піхотна дивізія гонведів

Серед інших частин участь в обороні перевалу у складі 2-ї Армії брала й 38-ма піхотна угорська дивізія, якою командував генерал Шандор Шурмай. 

Патріотичний значок: - "3.Armee 1914-1915 Karpathen Durchhalten" (3-тя армія, 1914-1915. Карпатська наполегливість)

У третій декаді жовтня вже росіяни перейшли в наступ і 17 листопада знову оволоділи перевалом, зупинившись біля села Загорб. Ворог захопив чимало сіл, в тому числі й Волосянку, Ужок, Стужицю, Люту. Та розвинути успіх російська армія не змогла. Зима того року з морозами до -28⁰С настала незвично скоро і нещадно забирала життя тисяч вояків обох армій. Втрати через обмороження були більшими, ніж від бойових поранень. 

с

Бойові дії, які до цього часу велися динамічно, набули позиційного характеру і на південних схилах Карпат утворилася суцільна лінія фронту по лінії Кострино – Підполоззя – Воловець – Лази. 25 листопада 1914 в Ужанській долині було сформовано військове з’єднання, яке очолив Шандор Шурмай, пізніше воно було назване його ім’ям. Штаб з’єднання знаходився у Великому Березному (Nagybereznára), до його складу входили 38-а піхотна дивізія і так званий "загін Валлнера" – «солянка» з батальйонів 33 піхотного полку, 56-ї дивізії, 102 полку ополчення та окремих підрозділів 1-ї та 2-ї бригад. 

В цей період війни з’єднання Шурмая підпорядковувалося 3-й австро-угорській армії генерала Свєтозара Бороевица, пізніше – 2-й Армії  генерала Едуарда фон Бьом Єрмолі.

Патріотичний значок на військову шапку (Kappenabzeichen Patriotika 1.WK): - "Winterfeldzug 1914-15 in den Karpathen. 2.Armee. Viribus unitis" (Зимова кампанія 1914-1915 у Карпатах. 2-га Армія. Об’єднаними зусиллями)

Знов ареною жорстоких кровопролитних боїв Ужоцький перевал став взимку 1914-1915 років, коли кілька разів переходив із рук в руки. Внаслідок стрімкого наступу 3 грудня австро-угорці оволоділи перевалом, але утримували його лише протягом 20 годин – наступного дня російські підрозділи вибили противника. 

У католицький Щедрий вечір союзні війська знов провели масований наступ і 25 грудня захопили перевал, але змогли утримати його лише тиждень – 1 січня 1915 року росіяни знову, уже вчетверте, оволоділи цією стратегічною позицією – австро-угорська армія відступила до Заброді. 

Пам’ятний значок угруповання Сурмої. Напис угорською: Szurmay had csoport. Uzsok 1915 – Ужок. Військове угруповання Сурмої

24 січня союзні війська вчергове розпочали штурм російських позицій і вже 26 січня зуміли оволодіти  Ужоцьким перевалом, а до початку лютого росіяни були витиснені на лінію Турка, Тухля, Вишків. Вагомий внесок у вдалому наступі зробили й воїни-лижники. 

У середині квітня 1915, розгорнувши наступ через гору Черемху (1 130 м) біля села Лубня, російські війська знов спробували попасти в Ужанську долину, але успіху не мали – на допомогу австрійцям вчасно прибув німецький «Бескидський корпус» („Beskiden Korps“) під командуванням генерала фон дер Марвица (Johannes Georg von der Marwitz). Союзники успішно боронили Ужоцький перевал аж до 7 травня 1915, коли після німецького й австро-угорського Горлицького прориву в польських Низьких Бескидах росіяни відступили по всьому фронту. 

За успішні дії по обороні карпатських перевалів і розгрому «Гуменського» плацдарму російських військ Олександр барон Сурмої був нагороджений орденами та титулом «Переможець Ужоцький» - угорською Vitéz uzsoki báró Szurmay Sándor, або німецькою Alexander Freiherr Szurmay von Uzsok.

Патріотичний значок на військову шапку: - "Karpathen wacht 1914 / 17, Kárpátok öre"

Знак "Захисник Карпат" (напис угорською та німецькою)