Історія туристичної палиці пов’язана з виникненням пішохідного
туризму, як явища активного дозвілля, що почало свій розвиток в Європі наприкінці
19 століття. Можна стверджувати, що в ті часи для більшості гори були маловідомими,
майже непристосованими для прогулянок і тому недоступними і навіть небезпечними. Бум серед освіченої частини суспільства розпочався з появою туристичних
клубів, асоціацій і різних організацій. Ці
асоціації були особливо популярними серед містян – студентів, багатих і
освічених людей, які мали, звичайно, більше вільного часу, ніж мешканці сіл.
Вирушаючи в далеку дорогу пішки
мандрівники часто вибирали собі в попутники
міцну палицю, на
яку можна було спиратися
в дорозі. І це неспроста. Палиця
була додатковою точкою опори, вона забезпечувала стійкість для підтримки рівноваги, що особливо важливо на складних гірських ділянках
маршруту. Вона дозволяла істотно розвантажити суглоби ніг
і нижню частину
тулуба взагалі. На
тривалих переходах з важким рюкзаком
це дуже економило
сили.
Перевірену палицю
берегли до наступних подорожей, а з виникненням у горах туристської
інфраструктури, почали й прикрашати. Такі палиці були гордістю власника: на них
прикріплювалися накладні металеві значки-пластинки з зображенням головних
туристських об’єктів, підкорених або відвіданих мандрівником.
Мода для
декорування туристичних палиць такими значками була дуже популярною серед
німців, пізніше її підхопили й чехи з поляками. На Закарпатті вона з’явилася
саме після включення його території до складу Чехословаччини. Для виготовлення
значків використовували бронзу, мельхіор, латунь, алюміній, нікель і сталь. Форми їх була
різною: від різноманітних геометричних фігур до голів тварин в профіль або анфас.
Вони містили назву та зображення об’єкта, відомості про
його висоту понад рівнем моря.
На жаль, мені поки
що не вдалося знайти подібних значків, на яких напис був би зроблений кирилицею (окрім одного з Ясиня). Переважно чеська та, після 1939 року, угорська. І це є черговим свідченням того, що
туризм у ті часи був «продуктом» не для «місцевого вжитку».
Значки-накладки, що мають відношення до Закарпаття:
 |
| Напис чеською: -"Slovanský svatý Václav, 929-1929" (Святий всіх слов'ян Вацлав) |
Значок "Святий Вацлав - заступник і небесний оборонець Чехословаччини". Зображені герби всіх історичних земель, що входили до складу Першої Чехословацької Республіки. Герб Карпатської України - верхній з правого краю.  |
| | Значки з зображенням ведмедя. Ведмідь - символ Закарпаття, що розміщений на крайовому гербі. Напис чеською: - "Podkarpatská Rus" |
|
м
о
о
 |
| Інший варіант значка - з зображенням оленя. Напис чеською: - "Podkarpatská Rus" |
о
Значки зУжгороду - крайового центру Закарпаття
 |
| Напис чеською: -"Užhorod" (Ужгород) |
м
Значки періоду Чехословацької Республіки з зображенням Ужгородського замку (перші згадки про замок відносяться до ІХ століття).Зображення гербів Закарпаття та Ужгороду
о
о |
| Напис угорською: -"Ungvár. Gör/ög/ Kat/olikus/ székesegyház" (Ужгород, греко-католицький собор) |
о
 |
| Напис угорською: -"Ungvár" (Ужгород) |
Значок періоду угорської окупації 1938-1944 рр. з зображенням Ужгородського Хрестовоздвиженського кафедрального греко-католицького собору на Замковій горі, збудованого в середині XVII ст.
Значок "Покровська церква в Ужгороді". Збудована як Храм-пам'ятник воїнам російської імператорської армії (серед яких було й чимало українців), загиблим у
Карпатах в Першу світову війну 1914-1918 років, представниками російської еміграції (громада 260 осіб на тодішній території
Чехословаччини). Витримана в стилі московського храмового будівництва
за зразком церкви в селі Коломенське
під Москвою. Закладена
3 березня 1930 року в присутності командира чехословацької дивізії Прхали,
польського віце-консула Завадовського, сенаторів і представників Підкарпатської
Русі. Освячена
і підняті хрести 26 липня 1930 року.
 |
| Напис чеською: -"Nevicke, Podkarpatská Rus" (Невицьке, Підкарпатська Русь) |
Значок "Невицький замок". Фортеця знаходиться на околиці села Кам'яниця Ужгородського району.уперше згадується на початку XIV століття.
 |
| Напис українською на латиниці: -"Daj Bože zdorovje!" (Дай, Боже, здоров'я!), та чеською -"Zdravovna d. Rašina, Lumšory, Podkarpatská Rus" (Водо) лікарня доктора Рашина, Лумшори, Підкарпатська Русь). Зображений ведвідь (символ Карпатської України), що щиро вітає туристів. |
Значок "Курорт Лумшори". Лумшори - відома оздоровниця, бальнеологічний курорт, що знаходиться у Перечинському районі.
 |
| Напис угорською: -"Rónafüred Lumsur fürdő" (Ронафюред Лумшурі фьюрдьо - Лазні Лумшори). Зображений головний корпус курорту та міст через річку Туричка. |
Значок "Курорт Лумшори". Перший лікувальний заклад у Лумшорах з'явився у 1600 році.
 |
Напис угорською: - "Uzsok: Hősök emlékműve" - Ужок, військовий меморіал
|
Значок з зображенням пам'ятника на військовому кладовищі 1914-1915 років на Ужоцькому переваліБойківська церква у селі Ужок. Напис чеською: - "Užok. Podkarpatská Rus"
 |
| Напис чеською: - "Ruská církev v Užoku" (Руська /тобто - українська/ церква в Ужку)
|
|
оЗначки присвячені Храму архангела Михайла - однієї з найцікавіших споруд бойківського стилю. Збудований у 1745 році. Знаходиться в селі Ужок Великоберезнянського района. У 2013 році включений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
 |
| Значок - набійка "Берегово - державні винні підвали". Напис
чеською: - "Berehovo - Státní vinné sklepy" |
j
 |
| Напис чеською: - "Mukačevo, hrad Palanok", в нижній частині - герби Карпатської України та міста Мукачева |
Значок з зображенням Мукачівського замку Паланок, який згадується вже у хроніках ХІ століття.
 |
| Напис угорською: - "Munkács. Vár" (Мункач. Вар. - Мукачево. Замок) |
Значок "Мукачівський замок".
о
Значок "Мукачівський монастир". Монастир розташований на Чернечій горі в Підмонастирі (на той час селі, тепер - районі Мукачева). До 1946 року належав греко-католицькому чернечому ордену василіян. Тепер - Свято-Миколаївський жіночий православний монастир.
 |
| Напис чеською: - "Chata klubu ČSL turistů na Polonine Boržave 1139 m" |
Значок "Туристичний притулок лижників клубу ЧСТ (туристів Чехословаччини) на полонині Боржава" (знаходився на висоті 1139 м на північному схилі гори Плай).
 |
| Напис чеською: - "Podkarpatská Rus - Verchovina, Pikuj-Husla
1405 m". Зображено вершину гори з чотириметровим стовпом-обеліском, спорудженим у 1935 році на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика. |
Значок "Гора Пікуй - Гуслі". Пікуй (1408 м) - найвища вершина Вододільних Бескидів і всього пасма Бещад. Знаходиться на кордоні Закарпатської та Львівської областей (на час випуску значка це був державний кордон між Чехословацькою Республікою та Польщею).
 |
| Значок з зображенням Хустського замку. Напис угорською: - "Huszt; Rákóczi vár" |
 |
| Значок з зображенням Хустського замку. Напис угорською: - "Huszt; Rákóczi vár" |
Угорські значки "Хуст. Замок Ракоці". Хустський замок відомий з ХІ століття. 1709 року в замку проходив з'їзд прибічників князя Ференці ІІ Ракоці - керівника антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу.
 |
Значок
30-х років ХХ ст. "Тячів". Напис чеською "Ťačovo Podkarp.Rus". Зображення римо-католицького костелу св. Короля Іштвана (Степана), зведеного у 1780 р. Поруч - лютеранський
парафіяльний будинок з високим дахом, у котрому приховано аж кілька
повноцінних поверхів.
|
 |
| Напис чеською: - "Důl František, Slatinské doly" |
f
 |
| Напис чеською: - "Důl František, Slatinské doly" |
о
Значки "Шахта Франтішек. Солотвино". В Солотвині (чеською Slatinské doly) знаходиться один з найбільших в Європі солерудників (запаси солі тут становлять близько 300 млн тонн). Є інформація, що сіль тут видобувають вже понад 3500 років. Шахта Франтішек була заложена у 1809 році.
 |
| Напис чеською: - "Slatinské Doly - Propadlý Důl Kunhuta |
о
о
 |
| Напис чеською: - "Rachovsko, Klub ČST". Зображений ведмідь - символ Карпатської України. |
оЗначок "Рахівщина, клуб туристів Чехословаччини". Рахівщина розташована у найбільш високогірній частині Українських Карпат. на півночі району височать Горгани, на заході - Свидовець, на сході - Чорногора, і на півдні - Гуцульські Альпи (або Рахівські гори).
 |
| Напис чеською: -"Pop Ivan 1940 m.k.m" |
 |
| Напис чеською: -"Pop Ivan 1940 m.k.m" |
 |
| Напис угорською: - "Pop Iván hegység 1940 m Tiszabogdán" (гора Піп Іван, с.Богдан) |
Значки "Гора Піп Іван". Гора Піп Іван Мармароський - одна з вершин Гуцульських Альп, знаходиться на кордоні України і Румунії (до 1945 - Чехословаччини та Румунії). Один з маршрутів до неї розпочинається з села Богдан (угорською - Tiszabogdán)
 |
| Напис угорською: - "Rahó Turistaszálló" |
Значок "Рахів, туристичний готель". Готель побудований у 1933 році. За Чехословацької Республіки називався "Туристичний дім". У 1939, після анексії Карпатської України Угорщиною, перейменований у "Будапешт". За "радянських" часів називався "Тиса". Після реконструкції 2004 року називається "Європа".
 |
| Напис угорською: - "Rahó Dumen" |
Значок "Рахів, гора Думен". Валентин Бабенко: - "...дивовижної величі панорама Рахова з півторакілометрової височини гори Думен, улюбленого місця фотохудожників та майстрів пензля, де пориви рвучких вітрів і незвіданий досі терпкуватий присмак голубиці... "
 |
| Напис угорською: - "Tiszaborkúti viaduct" (Квасівський віадук) |
Значок "Кваси, віадук". Віадук (арочний залізничний міст) в селі Кваси (угорською Tiszaborkút (Тисаборкут) був збудований наприкінці ХІХ століття..
 |
| Напис чеською: - "Upominka z Jasiňy Jasina Strukyvsky
kostel" (Спогад про Ясиня - Струківська церква) |
 |
| Напис чеською: - "Upominka z Jasiňy Jasina Strukyvsky
kostel", німецькою - "Andenken aus
Jasina" (Сувенір з Ясиня - Струківська церква) |
 |
| Напис угорською: - "Kőrösmező Sztrukovszka fatemplom
XVI sz.bol. Visszatert 1939", (Ясиня, Струківська дерев'яна церква ХVI ст. Повернено 1939) |
Значок "Струківська церква". Церква Вознесіння Господнього (Струківська) - одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться у селищі Ясиня Рахівського району. Згадується у документах 1505 року. Внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У період входження території Карпатської України (Підкарпатської Русі) до складу Чехословацької Республіки, вважалася одним з символів краю.
м
 |
| Напис чеською: - "Podkarpatská Rus". Зображено церкву Преображення Господнього у Плитоватому. |
 |
| Напис угорською: - "Ruszin fatemplom Kárpátalja" (Дерев'яні церкви Карпатойо (так угорці називали наш край). Зображено церкву у Плитоватому. |
Значок "Церква у Плитоватому". Зображено церкву Преображення Господнього, що знаходиться в урочищі Плитоватий за селом Лазещина Рахівського району. Це друга на Закарпатті п'ятизрубна гуцульська церква (після Струківської). Збудована у 1780 р.
 |
| Напис чеською: - "Horský Hřeben Hoverla
2058 m Jasina" |
 |
| Напис чеською: - "Horský Hřeben Hoverla
2058 m Jasina" |
Значок "Ясиня, гірський гребінь Говерла".
 |
| Напис чеською: - "Hoverla 2058 m.k.m" |
 |
| Напис угорською: - "Hoverla-hegység
Visszatert 1939" (гора Говерла. Повернено 1939-го) |
Значки "Гора Говерла".
Сучасний варіант
Деякі зображення взяті звідси.
