Значки Карпатського університету імені Августина Волошина

Карпатський університет імені Августина Волошина - приватний вищий навчальний заклад, створений у 2002 році в Ужгороді

Значок "Ужгородський завод газової апаратури"

Ужгородський завод газової апаратури – сучасна назва ПАТ «Ужгоро́дський Турбога́з» -  провідне українське підприємство із виробництва обладнання для нафтогазової промисловості, що спеціалізується на випуску устаткування для видобутку, обробки та очищення, а також транспортування та зберігання нафти і газу; пунктів комерційного обліку витрати газу; енергетичного обладнання компресорних станцій; електричної ізоляції і електрохімічного захисту газопроводів.

Бере свій початок з невеликого підприємства, заснованого в 1908 році, де виготовлялися сита для млинів та інші господарські вироби. У 1945 році на базі приватних майстерень організовано металообробний завод «Перемога».

Назва заводу неодноразово змінювалося:

• «Перемога» (з 1945 року);
• «Ужгородський міський промисловий комбінат» (з 19 липня 1956 року)
• «Ужгородський металозавод» (з 13 листопада 1964 року)
• «Ужгородський завод газової апаратури» (з 29 березня 1966 року до 30 липня 1976 року).
• У 1976 році підприємство було перепрофільоване в «Ужгородський експериментальний завод газотранспортних турбоустановок».
  

·         Від 30 червня 1998 року підприємство було перейменовано у ВАТ «Ужгородський Турбогаз».

·         7 травня 2012 року змінено назву Товариства на Публічне акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз».

Люлька-файка для гуцула – символ життєвого досвіду і зрілості

ФАЙКА - люлька. Синонім ПІПА.

Повім вам байку: курив пес файку. (Буквар «Читайте и пишіть». Уложили А.Маркуш і Ю.Ревай. – Прага: Держ.видавництво, 1937).

Повім вам бàйку: курив дідо фàйку, а бàба – папіросу – пупіклà си носа.

Горяни люльку ще називають файкою. Про файку на Гуцульщині складено чимало оповідань та легенд, видано багацько книг і досліджень, їй приписуються магічні властивості. У літературі відомий образ чорта або чугайстра, який затягується файкою. Існує безліч картин з біловусими мудрецями, чи то пак Богами, з люлькою у руках. Люлька для гуцула – символ життєвого досвіду, зрілості. Її курили у походах, передавали у спадок. Файка не була ширпотребом, як сьогодні, а вважалась досконалим виробом мистецтва, ії куріння мало свою певну традицію і ритуал. Гуцули добре розумілись на травах, тому переважно курили зовсім не тютюн чи якусь іншу гидоту, а суміш карпатських трав, які були особливими – чудодійними, цілющими, лікарськими, через які відкривався дар яснобачення та провидіння. Чимало племен у світі використовували вкурювання трав як частину своїх шаманських практик, пробуджували до життя невиліковно хворих. В українській історії гуцулів можна порівняти хіба що із козаками, які славились своєю пристрастю до люльки: «Степ широкий – то ж мій сват, шабля, люлька – вся родина, сивий коник – то ж мій брат».

Останній люлькар