Герби міст та селищ Закарпаття періоду Австро-Угорської імперії

До "Класичної серії" гербів, що її випускає з 1989 року Кишинівський експериментально-механічний завод (КЕМЗ), входить вже понад 4000 значків. Як стверджують автори: -"... всі випущені герби мають документальне підтвердження (за малими винятками, які, як відомо, підтверджують правило)". У "Закарпатській" частині серії вже вийшло 23 значка.

Село Білки Іршавського району - одне з найбільших сел України (населення понад 8 тисяч ). У ХIХ столітті містечко Верховинського повіту Березького комітату. Мало печатку з власним гербом - зображенням дубової та виноградної гілок.

Село Великі Береги Берегівського району. З ХIV століття відомо як містечко у Березькому комітаті (угор. Nagybereg, слов. Brehy). Найдавніша відома печатка з гербом датується 1567 роком.

Бе́регово (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їдиш בערעגסאז, Beregsaz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району. Герб.

Чорний Ардів - тепер село Чорнотисово Виноградівського району (угор. Feketeardó). Згадується у латинських документах 1262 року.

Село Довге Іршавського району, засноване наприкінці ХІІІ — початку XIV століття (угор. Dolha, слов. Dolhé). Вперше згадується в письмових джерелах 1383 року. Герб.

Хуст (угор. Huszt, словац. Chust, нім. Chust) - місто, районний центр. Герб.

Короле́во (Королеве, угорська назва Кірайгаза або Кірагаза (Királyháza) - селище у Виноградівському районі. Герб.

Косонь (угор. Mezоkaszony) - село в Берегівському районі (колишні назви - Мезекосонь, Косино, Косини). Відоме з 1333 р., а угорські джерела надають дані про село під назвою Козунь з 1332 р., а вже в 1682 р. село відоме під назвою Косонь. Герб.

Мука́чево (угорською Munkács [Мункач], словацкою Mukačevo, німецькою Munkatsch, чеською Mukačevo, ідиш מונקאטש, румунською Muncaci, польською Mukaczewo). Герб.

Селище Чинадієво (угор. Szentmiklós, чеська Čynadijovo, слов. Čiňaďovo, нім. Tschynadijowo, пол. Czynadajewe).  До 1944 р. звалося Сент-Міклош (місцевий український варіант назви - Миколай). Герб.

Село Ни́жні Воро́та (до 1946 року мало назву Нижні Верецьки). У 1732 отримало статус міста. Мало свій герб.

Виногра́дів (угор. Nagyszőlős, рум. Seleuşu, до 1946 року Севлюш) - місто, центр Виноградівського району. Герб.

Шала́нки (угорською Salánk) — село у Виноградівському районі. У XVII - XVIII ст. поселення мало статус містечка й користувалося власним гербом.

Село Середнє Ужгородського району. З ХІV ст. мало міські привілеї. Герб.

Місто Свалява (угор. Szolyva, словацькою Svaľava, чеською Svalava (Svaljava), німецькою Schwallbach). Герб.

Місто Тячів (або Тячево, угор. Técső, чеськ. Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev, рум. Teceu, Teceu Mare, нім. Groß-Teutschenau). Герб.

Місто У́жгород (угор. Ungvár, пол. Użhorod, рос. Ужгород, нім. Ungwar, їдиш אונגוואר, англ. Uzhhorod) - адміністративний центр Закарпатської області. Герб.

Село Вари Берегівського району (угор Vári (до 1899 Mezővári, слов. Variová)). Герб

Село Великі Лучки Мукачівського району (угор. Nagylucska). У 1847 р. за цісарським декретом отримало статус торгового містечка. Герб.

Село Вилок Виноградівськогорайону (угор. Tiszaújlak, слов. Výlok, нім. Wylok). Герб.

Селище Вишково Хустського району (угор. Visk, слов.Višká, рум.Văşcova). Герб.

Селище Ясіня (угор. Kőrösmező, чеськ. Jasiňa (Jasina, Jasinja),слов. Jasyna). Герб.

Кідьош (угор. Kígyós, колишня назва - Зміївка) – село у Берегівському районі. Герб.

Значки "Класичної серії" виготовлені з анодованого алюмінію,на шпильковій застібці. Розмір значків 21 х 28 мм, Розфарбовані холодними емалями. Інформацію взято з GerboWiki