Значок дитячого ансамблю "Джерельця Карпат"

Зразковий дитячий ансамбль народного танцю "Джерельця Карпат" Закарпатського обласного будинку культури профспілок було створено у вересні 1986 року.

Художній керівник і постановник танців заслужений працівник культури України, член Національної хореографічної спілки України Михайло Сачко.

"Джерельця Карпат" - один із провідних дитячих колективів Закарпаття, добре знаний в Україні, лауреат міжнародних та всеукраїнських фестивалів народної творчості, дипломант Першого всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Толока-97" і переможець Другого всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Толока-99" у м. Харкові, володар гран-прі Першого всеукраїнського дитячого фестивалю-конкурсу "Пісенний вернісаж - 2000" (м.Київ), переможець П'ятого міжнародного дитячого фестивалю-конкурсу народної творчості "Наша земля - Україна" (Артек, 2003). У жовтні 2003 року та листопаді 2007 року колектив став лауреатом ІІІ ступеня фестивалю-конкурсу народної хореографії України ім. Павла Вірського. Володар гран-прі міжнародного фестивалю-конкурсу слов'янських народів у місті Слав'янськ-на-Кубані (Краснодарський край, Росія, 2007). Він неодноразово представляв мистецтво України за кордоном - у Німеччині, Словаччині, Угорщині, Росії, Польщі, Сербії та Греції.

Відзнака "За турботу про красу Ужгорода"

Почесний знак радянської доби "За турботу про красу м.Ужгорода"

Значки ідеологічних зустрічей в Ужгороді у 1986 році

Значок міжнародної зустрічі прихильників миру європейських соціалістичних країн, Ужгород, 1986 рік

Значок 1986 р. Напис рос.: - "Международная встреча сторонников мира европейских социалистических стран. Ужгород. 1986"

Значок міжнародної зустрічі жінок, Ужгород, 1986 рік

Значок 1986 р. Напис рос.: - "Интернациональная встреча женщин. Ужгород. 1986"

Значок "Усть-Чорна - Дружба"

Значки "Усть-Чорна - Дружба - 1981", ймовірно, йдеться про фестиваль німецької культури в регіоні селища Усть-Чорна Тячівського району. Інший варіант значка - з замазаним роком, ймовірно, використовувався для наступного фестивалю.

а

Значки "Ужгород – фестиваль дружби народів"

Значки ужгородського фестивалю "Ленінська дружба народів", випущені у період радянської окупації України. На всіх значках зображення Леніна - одного з організаторів Жовтневого перевороту і Громадянської війни, ініціатору червогого терору і диктаторського режиму в росії.

а

а

а

Значок ХІ конференції ВТВР, Ужгород - 1983 рік

Значок 1983 р. Напис рос.: - "ХІ конференция, Ужгород, 1983" + емблема  ВОИР (Всесоюзного общества исследователей и рационализаторов)

Значок  ХІ (Української республіканської - ?) конференції товариства винахідників та раціоналізаторів, Ужгород  - 1983 рік.

Значки з гербом Іршави та сіл Іршавського району

Герб Іршави "радянського " періоду

"Старий" - новий герб Іршави

Герб села Довге

Герб села Ільниця

Герб села Осій

Герб села Білки

Значок Закарпатської обласної конференції технічного рівня і культури виробництва. Іршава, 1987

Значок 1987 року. Напис рос.: - "Иршава, 1987 (рік). Областная конференция технического уровня и культуры производства"

Значок "10 років Ільницькому дослідному заводу МЗУ"

Значок 1974 року. Напис рос.: - "Ильница. Опытный завод МСО (механического сварочного оборудования). 10 лет. 1964-1974"

Ільницький дослідний завод механічного зварювального устаткування. Заснований у 1964-му. Це один із найкращих машинобудівних заводів Закарпаття минулого століття, що напряму співпрацював з Інститутом Патона. В його цехах і по сьогодні виготовляється конкурентоспроможна продукція. Нині – ВАТ "Ільницький завод механічного зварювального устаткування". Знаходиться у селищі Ільниця Іршавського району.

Значки мукачівської футбольної команди "Карпати"

Значки мукачівської футбольної команди "Карпати", яка у 1968 році виступала у чемпіонаті СРСР з футболу серед команд майстрів класу "Б".

Напис рос.: - "Карпаты" Мукачево 1968". Знизу  - емблема заводу "Мукачівприлад"

Головний тренер — Іван Осуський. Команда успішно виступала в західній зоні класу "Б" на першість колишнього Союзу. Кращим результатом за 3 сезони у другій лізі стало 3 місце у західній зоні.

Стаття 

Мукачівському ФК "Карпати — 40 років

Минуло 40 років з дня створення мукачівської футбольної команди "Карпати", яка в 1968 році виступала у першості СРСР з футболу серед команд майстрів класу „Б". І вже наступного 1969 року здобула право участі в фіналі чемпіонату. В Івано-Франківську 6 кращих команд виборювали путівку до класу .А".

На той час кольори "Карпат", що згодом були перейменовані в .Приладист", захищали воротар Тирканич, захисники Фіцай, Горват, Качур, Решко, півзахисники Вернер, Черков, нападаючі Розгоні, Русак, Шебештин, Рубчак. Далі славні традиції команди продовжили молоді футболісти — Ігначинець, Тимчак, Русак, Волошин, Барді, Третьяков, Рубчак, Зарева, Домокош, Поневач, Медвідь, Біловарі. Першими тренерами команди були Федір Ванзел та Микола Телінгер.
Сумно, що сьогодні серед нас вже немає прекрасних футболістів, які своєю грою завоювали серця багатьох шанувальників. Це - Тібі Токар, Йосиф Сільваші, Янош Кіш, Степан Гудас, Степан Шебештин, Полі Біловарі, Дюсі Фіцай, Василь Медвідь, Йосиф Керекеш, Василь Скунс, Федір Ванзел, Еміл Йовбак, Іван Осуський...
Велику допомогу в організації команди та розвитку футболу надавали тодішній керівник міста Омелян Ваш, директор заводу „Мукачівприлад" Берталон Молнар і його заступник Андрій Кошик.
На ювілейних торжествах, що проходили на рідному стадіоні команди .Приладист", ветерани команди і вболівальники згадували минуле, говорили про сьогодення мукачівського футболу. Відбулася двостороння гра між дитячими футбольними командами.

Євген Овсянніков, начальник відділу молові і спорту
Мукачівського міськвиконкому

09 червня 2008р.

Значок Ужгородського фанерно-меблевого комбінату

Напис рос.: - "УФМК им.Борканюка" (Ужгородський фанерно-меблевий комбінат імені Олекси Борканюка)

Значок "100 років Буштинському лісокомбінату"

в

Значок Ужгородського заводу електродвигунів

Значок 1979 року. Напис рос.: - "Завод электродвигателей, Ужгород, 1979"

Наймолодший з ужгородських заводів-гігантів – "Електродвигун" – почали будувати у 1979 році на основі договорів між СРСР та ЧСРС. Це був пік радянської гігантоманії, бо при тому, що в Ужгороді на той час і так катастрофічно не вистачало робочих рук, на цьому заводі хотіли працевлаштувати 5 тисяч осіб. Тоді вважалося, що Ужгороду неодмінно потрібно мати населення у 100 тисяч люду. І нові робочі місця мали це забезпечити.

Масштаби "Еелектродвигуна" справді вражали: власна залізнична колія, 40 автоматичних ліній виробництва, 700 одиниць різноманітного автоматичного обладнання. Таким автоматизованим виробництвом на той час не міг похвалитися жоден завод міста. Тут виробляли електродвигуни різних потужностей, розмірів та конфігурацій. Також один з цехів деякий час працював над збіркою маленьких пральних машин "Марічка". Позаяк робота була легкою, а людей не вистачало, на завод запрошували попрацювати навіть школярів старших класів.

"Електродвигун" теж не обійшла доля більшості промислових гігантів Ужгорода. Нині величезні площі заводу подрібнені й зайняті іншими виробництвами, офісами, складами тощо. На офіційному сайті заводу значиться, що нині він займається виготовленням електродвигунів змінного струму, що використовуються в побуті: привід бетономішалки, соковижималки, кухонних комбайнів, активатора пральних машин, пральних машин барабанного типу, електроточила побутового, коренерізки, зернодробарки, центрифуги, насосів, газонокосарок.

Значки інших заводів Ужгороду:

Ужгородприлад

Ужгородський механічний завод

Ужгородський завод побутової хімії

Ужгородський машинобудівний завод «Тиса»

Ужгородський завод газової апаратури

Трест «Закарпаттяводбуд»

Закарпатський рембудтрест та Закарпатбуд