Значок "Всесоюзна науково-технічна конференція з АСУП", 1976 рік, Ужгород

У 1976 році в Ужгороді пройшла Всесоюзна науково-технічна конференція "Проблеми підвищення економічної ефективності автоматизованих систем управління (АСУ) підприємствами та об'єднаннями". 

На значку зображенні Державнийо знак якості ссср та будівля Крайового уряду, збудованого у 1930 році за проектом Франтішека Крупки. За "радянських" часів в ній розміщувалися облвиконком та облкомітет КПУ. Напис російською: -"Всесоюзная научно-техническая конференция по АСУП", Ужгород, 1976

 

Ювілейна медаль Товариства угорських хорів Підкарпатської Русі, 1934 рік

Ювілейна медаль Товариства угорських хорів Підкарпатської Русі – "10 років на службі угорській пісні". 

На аверсі ліру, як символ творчості і натхнення, оточують написи: чеською - "Podkarpatoruské maďarske pěvecké sdružení, 1934 - на зовнішньому колі, а на внутрішньому колі угорською - "Magyar Dalosszövetség" та чеською - "Podkarpatská Rus". На реверсі оточений лавровим вінком (символом слави) напис угорською: - "10 év a magyar Dalos ügy szolgálatában" (10 років на службі угорській пісні).

Значок Мукачівського угорського пісенного товариства, 1932 р.

Значок Мукачівського угорського пісенного товариства, започаткованого у 1932 році. Напис на значку угорською: - "Munkácsi Dalegyesület", повна назва - a munkácsi Magyar Dalegyesületma. На тлі кольорів угорського прапору - ліра - символ творчості, натхнення.

Газета Beregszasz Ungi Hirado №94 від 13 травня 1934 р.

о

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значок "Ужгородське музичне училище"

Значок Мукачівської військової спостережної /медичної/ станції

Значок Мукачівської військової спостережної станції. На овальному білому емальованому полі, обрамленому вузьким зеленим кантом, у центрі розміщений червоний хрест. По краю - напис угорською Katonai Megfigyelő Állomás Munkács. Значок виготовлено у компанії Моржані. Ймовірно з бронзи. Відомі значки двох розмірів: 49×39 мм та 23×17 мм, на звороті з шпилькою для прикріплення (Éremtani Lapok, 2016 № 157). 

Під час Першої світової війни (1914-1918 рр.) в багатьох населених пунктах нинішнього Закарпаття (в Мукачеві, Ужгороді, біля Хуста та в селі Тересва Тячівського району) розміщувалися великі фронтові госпиталі для солдатів австро-угорської та німецької армій. 

Мукачівська військова спостережна станція (Munkácsi katonai betegmegfigyelő állomás) була створена у 1914 році як спеціальний медико-санітарний пункт на шляху евакуації військовослужбовців із фронту. Прибуття поранених і хворих військових контролювалося на залізничному вокзалі; їх доставляли до станції та її барачних лікарень, де проводили медичний огляд і, як правило, п'ятиденне спостереження. Військовослужбовців, які потребували лікування, могли залишати у місцевих шпиталях, а після спостереження інших направляли далі до відповідних лікувальних установ. Станція також вела облік пацієнтів і вільних місць, що використовувався при організації подальшого транспортування.  Станція в Мукачеві мала значну потужність - до 1410 місць.

Листівка часів Першої світової війни з зображенням Мукачівського вокзалу

о

План Мукачівського військового шпиталю на поштовій листівці 1915 року

Серед лікарів, що служили під час першої світової війни у мукачівському військовому шпиталі та на військовій моніторінговій станції, був й останній  головний лікар Мукачева «мирного часу» Альберт Феньвеш (Fenyves Albert). Як писали у газеті "Beregszasz Az Oslako" (№47 від 26 листопада 1939 року) - Його ім’я настільки тісно пов’язане з історією та розвитком Мукачева, що неможливо оминути це без згадки.

Доктор Феньвеш Альберт народився 1865 року. Медичний диплом отримав у Віденському університеті в 1889 році. Практику здобував у лікарнях Відня та Будапешта, після чого проходив військову службу й став полковим лікарем 11-го угорського піхотного полку в Мукачеві. Був одним із засновників товариства інтернату при Мукачівській гімназії та багато працював для його створення. Згодом став лікарем інтернату, а з 1897 року — лікарем гімназії та викладачем гігієни. У 1903 році став окружним лікарем, а в 1908 році був обраний головним лікарем Мукачева. На цій посаді він ініціював створення водогону та каналізації, а також був автором ідеї облаштування парку Ракоці на занедбаній території вздовж Латориці та впорядкування ділянки за католицьким храмом на Головній вулиці. Значною мірою завдяки йому було створено міську станцію швидкої допомоги.

Мукачівський військовий шпиталь під час Першої світової війни

У 1914 році він став лікарем і викладачем гігієни в учительській семінарії. Під час Першої світової війни служив у військовому шпиталі та на спостережному пункті в Мукачеві. За заслуги був нагороджений медалями Червоного Хреста II ступеня, німецьким орденом Червоного Хреста та медаллю Signum Laudis. Жупан Березького комітату призначив його почесним окружним головним лікарем за заслуги у сфері громадського здоров’я.

Німецькі та австрійські генерали інспектують Мукачівський військовий шпиталь, 1915 р. 

Зображення значка звідси 

Значок "Тиждень боєздатності в Мукачеві, 1934"

Після приходу до влади у Німеччині Гітлера, уряд Чехословаччини намагався посилити своє військо і заохотити громадян до підвищення обороноздатності держави.

Значок "Тиждень боєздатності в Мукачеві, 6-14.10.1934".  Напис чеською: - "Týden brannosti v Mukačeve. 6-14.10.1934".Довжина значка 6 см.

З метою пропаганди військової підготовки населення з 1933 року започаткували проведення так званих Днів та Тижнів боєздатності (Den brannosti,  Týden brannosti). Як правило, це були масові спортивно-розважальні акції, в яких активну участь приймало більшість мешканців міст. Програму готували військові, учні навчальних закладів, члени товариства "Сокіл" та інших громадських організацій. 

Зображення звідси

Відео з подібного заходу, що проходив у чеському Румбурку