Спортивна відзнака старості гімнастичного товариства "Сокіл" у Рахові, 1931 р.

 

Спортивна відзнака з написом "Своєму старості почесне членство гімнастичного товариства «Сокіл» у Рахові, 30.04.1931 р. (в оригіналі напис чеською - "Svému starostovi vděčné členství tělocvičné jednoty Sokol v Rachově 30/4.1931"). 

Якоїсь інформації щодо цієї нагороди покищо знайти не вдалося.

Значок Перших змагань юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі, що проходили 1921 року у Берегові

 

Значок Перших змагань юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі, що проходили 1921 року у Берегові.

На значку хрестоподібної форми зображені соколи, що підіймають крайовий герб. У лівому нижньому куті – кущ винограду, що символізує Берегівщину як найбільший виноградний регіон тодішньої Чехословаччини. Герб Закарпаття розміщено на тлі прапору, що ніби розвивається, краї хвилясті, з декоративними загинами. У нижній частині значка назва міста чеською Beregsas та українською Берегово.

Берегово (чеською Berehovo) це слов’янська форма, яку нова чехословацька адміністрація офіційно запровадила у 1920 році замість угорського Beregszász (Берегсас), чеською до перейменування місто називалося Beregsas. Саме в цей період в адміністративному вжитку відбувалася системна зміна топонімів на слов’янські (переважно українські/русинські) форми. Назва Берегово стала офіційною в державних документах, хоча угорська форма Beregszász ще довго використовувалася в побуті місцевим населенням.

Інформацію про ці змагання знаходимо у замітці "Перші змагання юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі в Берегові", що була опублікована у газеті "Slovensky Vychod" (№263 від 15 листопада 1921 року): 

- П’ятим заходом сокільської жупи Підкарпатської Русі цього року були змагання юнацтва. Після жупного зльоту, поїздки моравських жуп, жупної подорожі до Ясіні та жупних курсів для інструкторів завершилися ці змагання юнацтва несподіваним успіхом. Молодь, яка розійшлася по школах наприкінці вересня, мала на підготовку всього один тиждень. У жодному осередку підготовка не могла тривати довше, і все ж ми хотіли провести змагання, поки дозволяла погода.

Було видно на всіх учасниках, що вони ще не вміли належно використати свою силу, спритність і гнучкість для досягнення кращих результатів. Із цього ми зрозуміли, що систематичним тренуванням кожного можна досягти значно кращих результатів. Але навіть цим початком ми цілком задоволені. Юнацтво Підкарпатської Русі обіцяє нам у майбутньому сильне покоління, нове русинське сокільство, і якщо ми зуміємо прищепити йому, поряд із фізичним вихованням, моральні засади сокільської ідеї, то дочекаємося того, що воно наблизиться до чеського сокільства. Це має бути нашим завданням.

У змаганнях взяли участь 5 осередків із 9, які вже мають юнацтво. Берегове виставило 5 учасників, Хуст — 8, Мукачево — 8, Севлюш — 15, Ужгород — 7 учасників. Відбулися командні змагання у трьох видах загальної гімнастики та іграх, а також індивідуальні змагання у шести видах загальної гімнастики. Початок був о 9-й годині ранку, завершення — о 15:30. Погода була чудова, така, як завжди восени в нашому краї. Глядачів було дуже мало. Не дивуюся угорцям і євреям, що й цього разу вони залишилися вірними своєму звичному бойкоту, але з чеських кіл інтерес до змагань і до післяобідньої бесіди був настільки слабкий, що ми змушені засудити таку байдужість чеського чиновництва.

 Після змагань для всіх учасників було організовано обід, який пані Бачинська, дружина директора інтернату, з великою самовідданістю підготувала. Після обіду відбулася бесіда, на якій виступали молоді учасники, які в Празі, Брно та Горжицях уже вміли зацікавити чеську публіку своїми гімнастичними та вокальними номерами. Бесіду відвідали переважно місцеві русини та гості з віддаленіших місць, але чехів було мало. Завершення відбулося о 17:30. Жупна зала, яка зараз слугує спальнею для 60 хлопців інтернату, протягом однієї години знову була приведена до ладу і перетворена на спальню.

Значок до 10-ліття Мукачівського осередку єврейської скаутської організації Hashomer Kadimah, 1933 рік

 

Це пам’ятний значок у формі лілії – класичного символу скаутського руху, у верхній частині значка Зірка Давида – символ єврейського народу. Значок присвячений 10-літтю мукачівського осередку єврейської скаутської організації Hashomer Kadimah, утвореного в першій половині 1923 року.

Рух Kadimah (угорськомовний єврейський скаутинг) виник у Будапешті ще у 1913 році. Вже 1919 року його філія з’явилася на Закарпатті — це була перша скаутські організації регіону. У середині 1920-х вони інтегрувалися в ширший рух “Hashomer” (єврейських скаутів).

На значку з боків видно два слова івритом, ймовірно це – праворуч: אם (ем – буквально “мати”), ліворуч: אשם (ашам - “вина” або “винний”). Але у контексті сіоністських молодіжних рухів це не обов’язково прямий переклад слів, можливо – абревіатура.

Із замітки у газеті "Zsidó Néplap" №44 від 28 грудня 1923 року, дізнаємося, що: - У першій Чехословацькій Республіці перші єврейські скаутські загони були створені у Братиславі та в Ужгороді. Їх заснування припадає приблизно на 1919 рік, і до 1923 року діяли лише ці два загони.

У 1923 році ужгородський загін перейшов до активної організаційної діяльності в краї: ужгородська «Кадіма» послідовно створювала нові загони в Хусті, Великому Березному, Мукачеві, Берегові, Севлюші, Рахові та Ясіні.

За п’ять років існування "Кадіма" виконала неоціненну роботу. Її члени, окрім опанування практичних навичок (зокрема ремесел і загальних скаутських знань), досягли значного поступу в єврейській національній ідеї та сіонізмі. Вони організовували аматорські вистави як у місті, так і в провінції, і завдяки поширенню єврейської культури та своїм мистецьким виступам здобули добру репутацію.

У літній період вони здійснювали пізнавальні мандрівки та регулярно організовували табори. Так, у 1922 році відбувся мандрівний табір у Мармароських Карпатах, багатий на пригоди й досвід, про який писали в будапештській газеті "Remény" та в ужгородському тримовному виданні "Cserkész". Улітку 1923 року "Кадіма" розбила табір поблизу курорту Неліпино (угор. - Hársfalva). На фото у газеті - ранкову сцену під час умивання та молитви.

У скаутських загонах "Кадіма" на Підкарпатській Русі — попри відсутність формальної релігійної програми — панує суворий ритуальний і релігійний порядок: навіть у найважчих походах учасники носять із собою окремий посуд, а, наприклад, на висоті 1800 м на горі Чорна Клевань або на 1500-метровому перевалі Окола, звідки бере початок Тиса, вони щовечора й щоранку молилися.

Цікаво також, що хоча деякі рабини з недовірою або навіть ворожістю ставилися до розвитку єврейських скаутських загонів і сіонізму, народ пишався цими загонами. Зокрема, євреї Мармарощини, які раніше не бачили інших типів євреїв, окрім пригнічених мешканців гетто, із гордістю представляли їх зацікавленим русинським селянам словами: - to jest našich legionari od Palestina («це наші палестинські легіонери»).

З нагоди свого ювілею Єврейська скаутська команда Hasomer Kadimah з Мукачева 18 лютого 1933 року організовала велике танцювальне вечірнє шоу в великій залі готелю «Csillag». (газета Kárpáti Hiradó, №35 від 10 лютого 1933 р).

Значок до 10-річчя Берегівської скаутсько-сіоністської організації «Гашомер Кадіма», 1935 рік

 Значок до 10-річчя Берегівської скаутсько-сіоністської організації «Гашомер Кадіма», 1935 рік

На значку зображення Лілії (fleur-de-lis) — класичного символа скаутського руху – з зіркою Давида. У верхній частині напис івритом השומר קדימה (“Ha-Shomer Kadima” —  “Гвардія, уперед!”) - 1925–1935 / 5685–5695 → рівно 10 років.

З 21 по 23 червня 1935 року з нагоди десятирічного ювілею існування скаутсько-сіоністської організації "Кадіма" у Берегові було проведено масштабне святкування. Головними подіями програми був випробувальний табір, освячення прапора, спортивні та скаутські змагання. У святкуванні взяли участь усі скаутські загони Підкарпатської Русі, а також місцеві групи "Ганоар Гаціоні".

«Кадіма» була однією з головних молодіжних сил міста, була першим і найстарішим єврейським молодіжним формуванням Берегова. Загін був створений 23 червня 1925 року Ґросс Бейлою, якому у його складній роботі допомагали тодішні сіоністські провідники міста д-р Еміль Мандель, інженер Нандор Бруммер, Іґнац Роттман, Шандор Фішер та Ференц Гартман. Детальну інформацію про підготовку цього свята можна знайти у газеті "Beregszasz_Uj Szo" №13 від 7 червня 1935 року.

Значок "Дні скаутів у Косино", 1935 рік

Значок "Дні скаутів у Косино", напис угорською "Cserkésznap Kászoni 1935"

З 28 червня по 1 липня 1935 року Закарпатський Угорський Скаутський Відділ (KMCs) у Косині проводив скаутський табір (джемборі). Багато інформації у замітках в угорськомовних газетах Чехословаччини.

Замітка у газеті "Pragai Magyar Hirlap" №78 від 4 липня 1935 року

На значку зображення скаута у форменому капелюші та з типовою хусткою. Напис угорською. Також на значку зображено листя липи.  У часи існування Чехословаччини (1918–1992) липа символізувала спільність двох народів, вважалася національним деревом чехів і словаків. Її образ асоціювався  з єдністю народу, миром і гармонією, довговічністю та стійкістю. 

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значок "10 років організації угорських скаутів Берегова", 1934 рік

Значок скаутського Джемборі у Берегові, 1932 рік

 Значок скаутського Джемборі у Берегові, 1932 рік.

Інформацію знаходимо у ЗМІ тих років. Так у газеті "Slovensky Vychod" № 152 від 3 липня 1932 року є замітка "Скаутський Джемборі в Берегові": -

25–26 червня 1932 року закарпатські скаути організували в Берегові велике Джемборі (Скаутські дні), яке було чисельно представлене всіма відділами скаутських гуртків краю (700 учасників).

Серед гостей Джемборі був командир 12-ї дивізії, що базувалася в Підкарпатській Русі, бригадний генерал Еміл Лінгарт, а також керівники скаутських організацій.

У програмі Джемборі відбулися легкоатлетичні змагання та волейбольні матчі. Біг на 100 метрів виграв Ербах з Берегова, другим фінішував Мандель. На 100-метрівці до призової трійки увійшли Герц, Нойфельд та Калочай. Першими у забігу на 400 метрів серед юнікав фінішували Герц та Ваґо, серед дорослих – Штарк, Політцер і Борос.

У командному заліку з легкої атлетики перемогли: 1. відділ Hasomer Kadimah Берегово — 21 бал, 2. угорський відділ Bagoly Берегово — 16 балів, 3. відділ Союзу чеських і словацьких скаутів з Мукачева — 14 балів, 4. Hasomer Kadimah Ужгород, 5. угорський відділ Sólyopv з Севлюша (нинішне Виноградово).

У волейболі: 1. відділ Союзу скаутів RCS Мукачево — 18 балів, 2. єврейська команда з Берегова — 12 балів, 3. угорська командаз  Берегова — 6 балів.

Подробиці знаходимо також у газеті "Beregszasz Uj Kozlony", №154 від 28 червня 1932 р.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки з'їздів молодіжних товариств "Сокіл" та скаутів на Підкарпатській Русі та "скаутський" конверт 1996 р.

Значок "10 років організації угорських скаутів Берегова", 1934 рік

 

Напис угор. - Magyar Cserkész -  Beregszász 1924-1934

Про подію, до якої випустили цей значок, дізнаємося з замітки "Ювілейне свято угорських скаутів у Берегові" у газеті "Magyar Ujság" (№ 144 від 27 червня 1934 року): - Угорські скаути Берегова, які відзначали десятиріччя свого існування, у неділю 24 червня на спортивному майданчику BFTC організували урочистість, поєднану з освяченням прапора. Багату програму відкрила зустріч скаутських загонів, що прибули о сьомій ранку з Батьова, Королева та Мукачева, після чого відбувся урочистий марш під прапорами до місця табору. О восьмій годині відбулася нарада керівників, після якої було оголошено таборовий наказ. О дев’ятій годині розпочалася римо-католицька польова меса, а згодом — реформатське богослужіння.

 Після богослужінь відбулася церемонія освячення прапорів хлоп’ячих і дівочих загонів, яку відкрив святковою промовою головний національний командир Ласло Камінський. Зворушливим моментом освячення було прикріплення стрічок з іменами «скаутських матерів», які пані Вінце Гуґоне та пані Вайда Шандорне прив’язали до держаків білосніжних шовкових прапорів, оздоблених угорськими орнаментами й увінчаних позолоченими наконечниками. Забивання прапорових цвяхів супроводжувалося гарними гаслами. Перед освяченими прапорами новаки-скаути склали присягу, після чого загони віддали шану прапорам урочистим маршем.

 Після обіду скаути з музикою пройшли містом на стадіон, де угорські та єврейські скаутські команди змагалися у футбольному матчі. Гра завершилася внічию — 2:2. Через сильну спеку решту програми після матчу було скасовано (передбачалося проведення змагань з легкої атлетики та скаутингу, скаутські вистави).

 О дев’ятій вечора в залах міського казино відбувся танцювальний вечір, що тривав до ранку й завершив успішні ювілейні урочистості. Чистий дохід заходу буде спрямовано на розвиток угорського скаутського руху в Берегові та на допомогу бідним скаутам.

Медаль бронзового призера відкритого тенісного турніра, присвяченого 10-літтю Мукачівського спортивного клубу MSE, 1929 рік

Медаль бронзового призера відкритого тенісного турніра, присвяченого 10-літтю Мукачівського спортивного клубу MSE (1919-1929 роки).

Про ювілейні спортивні заходи 1929 року в Мукачеві дізнаємося з замітки у № 200  газети Kassai Ujsag від 1 вересня 1929 року:

7 та 8 вересня 1929 року Мукачівський спортивний клуб МSE відзначав 10-річчя свого існування. У програмі святкування 7 вересня протягом усього дня проходив відкритий клубний тенісний турнір, в якому брали участь команди UAC Ужгород, UTE Ужгород, NTK Берегово, LTC Мукачево та MSE Мукачево.

Опівдні о 3 годині відбувся матч з водного поло між MSE та „Сокіл“ Мукачево.

8 вересня о 11 годині розпочався музичний парад від тютюнової фабрики до спортивного майданчика, де концерт оркестру тривав півтори години. Також о 11:30 розпочалися естафетні змагання по міським вулицям, в яких взяли участь команди 19-го піхотного та 112-го артилерійського полків Мукачівського гарнізону та команда MSE. Фініш був на стадіоні. У другій половині дня відбувся футбольний матч молодіжних збірних Ужгорода та Мукачева. О 15:30 зі святковими промовами на стадіоні MSE виступив президент клубу MSE Янош Лінтнер та представники інших клубів. О 16:00 розпочався товариський матч між чемпіоном Східної Словаччини KAC (Кошице) та MSE.

№213 газети Pragai Magyar Hirlap від 18 вересня 1929 - про турнір з настільного тенісу

Також з нагоди 10-річчя заснування MSE, у Мукачеві був проведений турнір з настільного тенісу за результатами наступного характеру: 1. Дьончі Т., 2. Томорі Л., 3. Рознер А., 4. Вамош Г., 5. Сафарі Л., 6. Гаваші А., 7. Глюк С., 8. Сільбенштейн С. 

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Медалі 19-тих Міжнародних спортивних ігор школярів в Ужгороді

Медаль призера матчевої зустрічі з легкої атлетики між містами Мукачево та Берегово, 1937 рік

Медаль срібного призера матчевої зустрічі з легкої атлетики між містами Мукачево та Берегово, 1937 рік. Знизу - реконструкція медалі з використанням ШІ.

Інформацію про ці змагання знаходимо у № 163 газети "Pragai Magyar Hirlap" від 21 липня 1937 р.:

 -  У неділю (18 липня 1937) Мукачівське спортивне товариство MSE (Munkácsi Sport Egyesület) провело атлетичні змагання між містами Мукачево та Берегове, які принесли хороші результати. У стрибках у висоту брав участь Геза Калочаї, уродженець Берегова - форвард празької футбольної команди «Спарта», який показав 176 см, що на 4 см перевищує рекорд угорців Чехословаччині. Калочаї переміг також у стрибках у довжину з результатом 6,04 м (при спробах 6,75 і 6,80 м які з-за заступу не враховувались). Результати інших переможців: 100 м: Басарак (Сокол) 12 с

— 400 м: Гайдю (BFTC) 58,7 с

— естафета 4x100 м: Берегове (Кайді, Фекешазі, Перко, Г. Калочаї) 47,2 с

— штовхання ядра: Біцан (BFTC) 11,40 м

— метання диску: Біцан (BFTC) 32,56 м.

Організацію змагань забезпечили Імре Уськай та Ференц Фурік, керівники атлетичного відділу MSE.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки мукачівського легкоатлетичного марафону

Медаль бронзової призерки тенісного турніра Ужгородського атлетичного клуба UAC, 1928 рік

 

Медаль бронзової призерки традиційного тенісного турніра організованого Ужгородським атлетичним клубом UAC. 1928 року турнір тривав до 25 липня, того ж дня відбулося вручення призів. Детальні результати знаходимо у берегівській Прикордонній газеті "Beregszasz Hatarszeli Ujsag" № 31 від 29 липня 1928 р.

 Газета "Beregszasz Hatarszeli Ujsag" № 31 від 29 липня 1928 р.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Пам'ятна медаль фіналісту Кубка України з тенісу. Ужгород, 1966 рік

Медаль призера відкритого чемпіонату Підкарпатської Русі з тенісу, Ужгород - 1931 рік

 Медаль призера відкритого чемпіонату Підкарпатської Русі та міста Ужгорода з тенісу. Ці змагання відбулися 1–3 серпня 1931 року й були організовані в рамках святкування 25-річного ювілею ужгородського клубу УАК (UAC) з метою популяризації цього виду спорту.

 З результатами можна ознайомитися в публікаціях тогочасних ЗМІ.

Газета Slovensky Vychod №179 від 7 серпня 1931

о

Газета Ruszinszkoi Karpati Magyar Hirlap №90 від 5 серпня 1931

о

Газета Pragai Magyar Hirlap №176 від 5 серпня 1931

о

Медаль переможця велозмагань, що проводилися під час Дня спорту MSE в Мукачеві 18 червня 1933 р.

 Медаль мукачівця Шабо Каролі — за перемогу у велозмаганнях, що відбулися 18 червня 1933 року під час Дня спорту в Мукачеві, організованого спортклубом MSE (угорською Munkácson az MSE sportnapját, словацькою — Športový deň MSE v Mukačeve). На медалі угорською вигравіровано ім'я переможця.

 Інформацію про ці змагання знаходимо в публікаціях тогочасних ЗМІ: - Безупинний дощ зіпсував спортивне свято в Мукачеві. На розмоклій, багнистій доріжці було нереально досягти високих результатів… У змаганнях велосипедистів на 1500 м переміг Шабо Карой (MSE), друге місце посів Ніккі Золтан (MSE), третє — Саплік (MSE) (1. Szabó Károly MSE, 2. Nicky Zoltán MSE, 3. Saplick MSE).

Газета Pragai Magyar Hirlap №140 від 21 червня 1933 р.

 Почесним гостем заходу був дворазовий олімпійський чемпіон і чемпіон світу з гімнастики Іштван Пелле, який продемонстрував показові виступи у вільних вправах, а також на гімнастичних снарядах (кінь, бруси, турнік і кільця).

 Зважаючи на значну увагу до заходу, зіпсованого негодою, організатори вирішили повторити його через три тижні — 18 липня.

 Повторний захід, організований Munkácsi SE, мав значний успіх і привернув ширшу аудиторію. Окрім легкоатлетичних забігів на 100, 400 і 800 метрів, уперше в Мукачеві було проведено естафету 4×100 метрів. У змаганнях брали участь також спортсмени ужгородського клубу UAC, які продемонстрували високі результати, здобувши перші місця у легкоатлетичних дисциплінах.

 У змаганнях змішаних пар з автомобільної майстерності, а також у мотоперегонах і велосипедних змаганнях кількість учасників суттєво зросла порівняно з попереднім разом. Чудове видовище представили п’ятдесят вершників із косицями, а їхнє блискуче мистецтво верхової їзди вражало.

Газета Pragai Magyar Hirlap №161 від 19 липня 1933 р.

Працював тоталізатор.

 Завершальним етапом програми став футбольний матч між командами UAC і MSE, який викликав значний інтерес серед уболівальників.

Газета Slovensky Vychod №164 від 21 липня 1933 р.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значок Першості Укоопспілки з велоспорту, Мукачево, 1977 рік ©

Медаль відкритих легкоатлетичних змагань 1928 року в Ужгороді, організованих клубом UAC

Медаль відкритих легкоатлетичних змагань 1928 року в Ужгороді, організованих клубом UAC (Ужгородський атлетичний клуб), знизу - реконструкція цієї медалі з використанням ШІ.

Окрім ужгородських UAC та ČsšK, у цих змаганнях брали участь клуби з словацьких Кошице (KAC, KSC і ČsšK) та Пряшіва (PETVE).

 1928_161 KassaiNaplo_1928-07-17

Газета Kassai Naplo №161 від 17 липня1928

У неділю 15 липня 1928 року в Ужгороді відбулися традиційні відкриті змагання з легкої атлетики, що їх організовував клуб UAC на своєму стадіоні. З публікацій у тогочасних ЗМІ дізнаємося результати призерів:

 100 метрів – 5 учасників: 1.Штинчик KSC 11,5 с. 2. Греш PETVE, Микіта KSC; 

 400 метрів з перешкодами – 6 учасників: 1. Скала ČsšK Кошице 54,2 с. 2. Греш PTVE, 3. Треза KAC;

Цікаво, що у словацькій газеті стверджується, що 2 місце зайняв Єлень з PTVE Пряшів - Результат Скаля над відмінним пряшівським Єленем є справжнім сюрпризом.

 800 м: 1. Міхал Солічінський UAC. Ужгород, 2. Веселий ČsšK. Кошице.

1500 метрів – 6 учасників: 1. Міхал Соліцинський UAC 4 хв. 38,6 с. 2. Йозеф Платцер UAC, 3. Сітані KAC. У ужгородця Яноша Чічерея UAC, що виступав під протестом, другий результат.

5000 метрів – 5 учасників, 3 зійшли: 1. Нігощик ІІ KAC 17 хв. 24 с. 2. Деже Дьєрфі UAC. Кращий результат у Яноша Чічерея (UAC), що стартував поза конкурсом - 16 хв. 50 с.

 Стрибки в довжину: 1. Тимко KAC 5,96,5 м, 2. Штинчик KSC 5,95 м, 3. Серек ČsšK Ужгород 5,83 м.

 Олімпійська естафета: для ČsšK Кошице ідеальним успіхом стала перемога його атлетів у олімпійській естафеті з часом 3:52 перед відомим KSC Кошице, який зайняв друге місце, і KAC, Кошице, який фінішував на третьому місці.

 800 метрів – 5 учасників: 1. Міхал Соліцинській UAC 2:10,4, 2. Веселий ČsšK Кошице, 3. Треза (KAC). 

 Стрибки у висоту: 1. Станіслай ETVE 182, 2. Рейчі KSC 165, 3. Греш PTVE 165; 

 Стрибки у висоту з місця – 5 учасників: 1. Шолтес КАC 1,20, 2. Штинчик KSC 1,10. 3, Марко UAC 1,05;

 Стрибок із жердиною: 1. Пшовський ČsšK. Ужгород 265 см, 2. Мук ČsšK. Ужгород;

 Метання списа: 1. Шеді KAC 39, 2. Вейц KAC 38,20, 3. Гайдош KAC 37,29;

 Штовхання ядра: 1. Гайдош KAC Кошице 11,13, 2. Тимко KAC 11,11, 3. Золтан Ролейзек UAC 10,31;

 Метання диска: 1. Золтан Ролейзек UAC 37,56, 2. Пландер ČsšK Košice 32,82, 3. Тимко KAC 32,35; 

 Срібний кубок UAC за загальнокомандну перемогу виборов KAC – Кошицький атлетичний клуб з 62 очками. На наступних місцях: 2. KSC 30 очки, 3. ČsšK Košice 26 очки, 4. UAC Ужгород 25 очки, 5. PTVE Пряшів 13 очки, 6. ČsšK Uжгород 2 очки.

 

Газета Slovensky Vychod №161 від 17 липня 1928

У замітках про ці змагання є деякі відмінності у результатах, так як деякі спортсмени, зокрема кошичанин Прашіл, а також команда ČsšK. Кошице в штовханні ядра в командному заліку, на час публікації результатів були під протестом, оскільки Прашіл на час змагань не мав оформленої реєстрації. Вину за це несе виключно ČsAAU, оскільки на оформлення реєстрації потрібно кілька місяців і, звісно, і це зовсім не сприяє розвитку легкої атлетики, а швидше шкодить, як і в цьому випадку, бо заява Прашіла на реєстрацію була подана вже 2 місяці тому.

 Організація змагань не була на особливій висоті, і тому страждає результативність окремих атлетів.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Медаль міських змагань 1922 року з легкої атлетики серед спортклубів Ужгорода, організованих клубом UAC

Медаль міських змагань 1922 року з легкої атлетики серед спортклубів Ужгорода, організованих клубом UAC

 

Медаль міських змагань 1922 року з легкої атлетики серед спортклубів Ужгорода, організованих клубом UAC (Ужгородський атлетичний клуб).

 
У неділю 20 серпня 1922 року на спортивному майданчику в Сечені-Лігеті ужгородський клуб UAC провів міські змагання з легкої атлетики. Крім команди клубу-організатора у цих стартах брали участь спортсмени з UTE та UMTE.

Результати знаходимо у "Газеті прикордоння", що виходила у Берегові (Beregszasz "Hatarszeli Ujsag" №35 від 27 серпня 1922): Призери досягли таких результатів:

100 м біг по прямій: після трьох попередніх забігів 1. Кореньї (UTK) 11,5 сек, 2. Молнар Кароль (UAC), 3. Плацер Йожеф (UAC).

60 м юнаки: 1. Московіц (UTK), 2. Папп (UAC), 3. Фюзешері (UAC).

40 м дитячий біг: 1. Вальковіц (UTK), 2. Сметана (UAC), 3. Плацер Йожеф (UAC).

40 м біг для дівчат: 1. Шпойн (UAC), 2. Сьоке (UAC), 3. Корлат Андреа (UAC). На цій дистанції, на вимогу громадськості, було зроблено повторний старт, під час якого трійка призерів виглядала наступним чином: 1. Шпойн (UAC), 2. Корлат Габріелла (UAC), 3. Сьоке (UAC).

Стрибки у висоту серед чоловіків: 1. Кореньї (UTK), 157 см, 2. Ошг'ян (UAC) 157 см (нічия), 3. Хорос (UAC) 147 см.

400 м біг: 1. Руслендер (UTK) 59 с, 2. Варга Арпад (UAC), 3. Вайс Вільмош (UTK).

Метання ядра чоловіки: 1. Ошг'ян (UAC) 10,67, 2. Варга (UAC) 10,30, 3. Марко (UAC) 10,15.

200 м біг: 1. Кореньї (UTK) 24,8 с, 2. Молнар Кароль (UAC), 3. Плацер Йожеф (UAC).

Стрибки у висоту юнаки: 1. Нодь (UAC) 138 см, 2. Едельштейн (UTK) 138 (нічия) 3. Нойман (UTK) 133 см.

4X40 м естафета для дітей: 1. UTK, 2. UAС (у команді UTK були учасники старші за 12 років). Час 29 с.

4 х 60 м юнацька естафета: 1. UAC (Папп, Фюзешері, Хаваш, Секей) 2. UTK. Час 33 с.

4 х 1000 м естафета серед чоловіків: 1. UTK (Галперт, Московіц, Цізек, Кореньї) 2. UAC Час 49 хв.

Метання диска серед чоловіків: 1. Марко (UAC) 31,93 м, 2. Ошг'ян 31 м, 3. Варга 25,20 м. Ошг'ян поза змаганням кинув диск на 32,75 м.

Стрибки у довжину серед чоловіків: 1. Кореньї (UTK) 6,25 м, 2. Молнар Кароль (UAC) 6,01 м, 3. Матко (UAC) 5,88 м.

Юнацьке метання диска: 1. Білеї Г. (UAC) 21,50 м, 2. Ошг'ян Н. (UAC) 17,20 м.

Юнацьке штовхання ядра: 1. Білеї (UAC) 10,74 м, 2. Московіц (UTK) 10,11 м, 3. Хорос (UAC) 9,74 м.

Отже, в цілому змагання — шляхом підсумовування балів — виграла команда UAC, яка набрала 31 бал. 21 бал у UTK.

У змаганнях юнаків UAC набрав 23 бали, проти 16 балів у UTK. У молодіжних категоріях UAC отримав 4 перші нагороди, а UTK — 3.

В категорії дорослих спортсменів командну перемогу здобув UTK, що виборов 6 нагород за перші місця. Втім 5 перших нагород клубу приніс видатний спортсменКореньї (Koreny) з Будапештського гімнастичного і фехтувального клубу ІІІ округу, який наразі перебуває в Ужгороді й виступає за футбольну команду UTK. UAC здобув 3 перших місця.

Медаль ІІ чемпіонату Ужгородського округу (жупи) з греко-римської боротьби, 1925 рік.

Медаль ІІ чемпіонату Ужгородського округу (жупи) з греко-римської боротьби, 1925 рік (незрозуміло, про що на медалі вказує римська двійка: порядковий номер змагань чи місце?).

У січні 1920 року було створено Чехословацьку асоціацію важкої атлетики (ČsSTA - Československý svaz těžké atletiky). Вона об'єднувала греко-римську боротьбу, важку атлетику та перетягування канату, і була єдиною організацією, уповноваженою представляти ці види спорту в міжнародних організаціях. З 1929 року ČsSTA опікувалася й розвитком вільної боротьби.  

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки та медаль Мукачівського міжнародного турніру з греко-римської боротьби

Плакета бронзового призера чемпіоната Мукачева з тенісу у чоловічому парному розряді, 1932 рік

Плакета бронзового призера чемпіоната Мукачева з тенісу у чоловічому парному розряді, 1932 рік. Напис чеською - "Mistrovství mesta Mukačeva 1932 pánská čtyřhra Ш"

Значки Сокільських поїздок 1921 року до Словаччини /та Підкарпатської Русі/.

Значки Сокільських поїздок 1921 року до Словаччини /та  Підкарпатської Русі/.

У 1921 році чеські «соколи» вирушили у великі мандрівки до Словаччини та Підкарпатської Русі — так тоді називали сучасне українське Закарпаття.

З журналу "Časopis spolku Přátelé Podkarpatské Rusi" №2 за 2014 рік 

о

Газета Slovensky Vychod №84 від 10 квітня 1921 року

«Сокіл» — це чеське гімнастичне товариство, засноване в Празі ще у 1862 році. Воно об’єднувало людей різного віку навколо ідеї гармонійного розвитку — фізичного, морального та інтелектуального. Його засновник Мирослав Тирш вірив: сильне тіло формує сильну націю.

Карта "Сокольство у Словаччині та на Підкарпатській Русі у 1921 році". 

Подорожі були важливою частиною сокільського життя. Вони поєднували спорт, освіту й знайомство з різними регіонами країни. У 1921 році відбулися перші масові поїздки сокольських організацій Чехії та Моравії на схід республіки.

Найдовша з них тривала з 24 травня до 1 червня і пролягала аж до Закарпаття. У ній взяли участь понад тисячу учасників — 748 чоловіків і 369 жінок. Делегації прибули до Ужгорода, Мукачева, Берегова, Хуста та інших міст.

о

26 травня гості урочисто пройшли головними вулицями Ужгорода (на фото). Наступні дні були присвячені подорожам у Карпати — знайомству з природою та людьми краю. А 29 травня відбулися публічні виступи, які зібрали місцевих мешканців у Мукачеві та Хусті.

Ці мандрівки були не лише спортивною подією, а й важливим символом єдності молодої Чехословацької держави. Вони допомагали людям з різних регіонів краще пізнати одне одного — через рух, спільні враження та живе спілкування.

o

Газета "Slovensky Vychod" №121 від 29 травня 1921 р.

o

Газета "Slovensky Vychod" №122 від 31 травня 1921 р.

1 червня делегації вирушили додому з Чопа, завершивши подорож, яка залишила помітний слід у спільній історії регіону.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки з'їздів молодіжних товариств "Сокіл" та скаутів на Підкарпатській Русі та "скаутський" конверт 1996 р.

Службовий розпізнавальний знак польового наглядача на Підкарпатській Русі (30-ті роки ХХ ст)

Розпізнавальний знак польового наглядача (сторожа) - з колекції Libora Milotinskieho, праворуч - реставрація значка з використанням ШІ.

 У міжвоєнній Чехословацькій Республіці, до складу якої під назвою Підкарпатська Русь входило й українське Закарпаття, для охорони сільськогосподарського майна громади наймали спеціальних польових наглядачів (сторожів).

Згідно з відповідним законом, сільськогосподарським майном вважалося все, що було прямо чи опосередковано пов’язане з веденням господарства у найширшому розумінні цього слова. До нього належали не лише земельні ділянки, а й усі будівлі на них, паркани та огорожі, водойми, житлові будинки, польові дороги, а також урожай, якщо він ще не був зібраним, інструменти та сільськогосподарські машини, залишені на полі, тяглова і пасовищна худоба, гній тощо.

Каралося будь-яке пошкодження майна на полі, порушення закону про охорону полів, а також постанов, виданих місцевою адміністрацією та сільськими органами влади. Покарання могло бути грошовим або передбачати ув’язнення. За умисне випасання худоби на чужій землі, а також за випасання вночі, у неділю чи святкові дні покарання подвоювалося. Суворіші санкції застосовувалися і тоді, коли правопорушення було скоєне на полях чи дорогах, позначених як заборонені.

Якщо порушення було вчинене дітьми або найманими працівниками за неправомірним наказом, відповідальність ніс той, хто віддав такий наказ. Окрім покарання, винна особа повинна була відшкодувати завдану шкоду.

Для захисту власності від сільськогосподарських правопорушень кожна громада зобов’язана була мати польового наглядача, який присягав сумлінно виконувати свої обов’язки. Витрати на його утримання несли власники земель пропорційно до площі своїх наділів. Окружна адміністрація могла дозволити кільком сусіднім громадам утримувати одного спільного наглядача. Власники великих земельних маєтків, які разом володіли понад 50 гектарами землі, могли мати окремих присяжних наглядачів.

Призначення польового сторожа затверджувала окружна адміністрація, яка також приймала його присягу. Наглядач повинен був бути не молодшим за 20 років, фізично здоровим і добре обізнаним зі своїми обов’язками. Адміністрація видавала йому відповідне посвідчення.

Під час виконання службових обов’язків сторож носив службову відзнаку — спеціальний номерний розпізнавальний знак, а також міг мати короткоствольну зброю. 

Польовий наглядач мав право затримати таку кількість великої рогатої худоби, якої було достатньо для відшкодування завданої шкоди. Він зобов’язаний був повідомляти сільську управу про кожне виявлене порушення, незалежно від того, чи знав порушника, чи ні. Якщо наглядача призначила приватна особа, повідомлення надсилалося також і їй. Затриману худобу сторож передавав громаді або її власнику та інформував про це сільського голову.

Газета "Svoboda" від 20 грудня 1922 року,  No. 298.jpg

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Службовий розпізнавальний знак старшого пастуха на Підкарпатській Русі (30-ті роки ХХ ст)