Відзнаки "Хрест за заслуги Земського пожежного союзу Підкарпатської Русі"

Відзнаки "Хрест за заслуги Земського пожежного союзу Підкарпатської Русі" (Zasluženyj medaľ zemskoho požar. sojuza P. Rusi).

Відзнаки Земського пожежного союзу Підкарпатської Русі — громадської пожежної організації, що діяла на території Закарпаття в період перебування краю у складі Чехословаччини (1919–1939).

Напис на аверсі виконаний не стандартною чеською мовою, а русинською мовною формою, записаною латинкою на основі так званої абетки Їречека, яка використовувалася на Підкарпатській Русі в міжвоєнний період.

Газета Slovensky Vychod №258 від 14 листопада 1922 р.

Як дізнаємося з публікації у газеті Slovensky Vychod №258 від 14 листопада 1922 року: - 12 листопада 1922 року в Ужгороді, за участю віце-губернатора д-ра Ерфенфельда та представників пожежної служби майже з усієї Підкарпатської Русі, було створено Земську пожежну спілку Підкарпатської Русі (Zemská hasičská jednota pro Podkarpatskou Rus). Загальні збори від імені цивільної адміністрації Підкарпатської Русі відкрив міністерський радник д-р Йех. Після зачитування та затвердження статуту було обрано керівні органи новоствореної спілки. Командиром обрали Олександра Марковського.

У пізніших документах і на нагородах організація фігурує під назвою Zemský požární svaz Podkarpatské Rusi (Земський пожежний союз Підкарпатської Русі).

На загальних зборах було констатовано незадовільний стан пожежної справи в краї. Зокрема, зазначалося, що в Перечинському окрузі на двадцять сіл припадало лише три пожежні помпи, з яких дві були непридатними до використання.

Союз чехословацького добровільного пожежництва (Svaz čsl. dobrovolného hasičstva), створений 1919 року, у 1925 році нараховував 212 690 активних членів, об'єднаних у 7 661 добровільну пожежну дружину, що входили до складу 240 округів. У Чехії діяло 140 округів, 4 569 дружин і 144 533 члени, у Моравії — 53 округи, 1 531 дружина і 44 795 членів, у Сілезії — 11 округів, 157 дружин і 5 490 членів. У Словаччині пожежна організація перебувала на початковому етапі розвитку, і 1925 року там діяло 35 районних пожежних об'єднань. У Підкарпатській Русі на той час існували лише чотири добровільні пожежні дружини.

Газета Svoboda, що видавалася у Brno, №155 від 4 липня 1925 р.

У 1932 році Підкарпаторуський пожежний союз було реорганізовано: ухвалено новий статут, а структура організації змінилася таким чином, що союз почав об'єднувати не окремі дружини, а окружні пожежні об'єднання. На той час їх налічувалося дванадцять. Саме з цією реорганізацією, ймовірно, пов'язана дата «1932», зазначена на реверсі нагороди.

На реверсі також міститься римська цифра «II», що вказує на другий клас (ступінь) відзнаки. Це дозволяє припустити існування щонайменше двох класів нагороди. Імовірно, хрест із синьою емаллю належав до ІІ класу, тоді як хрест із червоною емаллю — до І класу.

Виробник: на реверсі міститься клеймо KEROUŠ — відомого празького виробника нагород, знаків та відзнак міжвоєнної Чехословаччини.

Нагороду вручали, ймовірно, керівникам пожежних дружин, активним членам добровільних пожежних товариств, організаторам пожежної справи, а також за багаторічну службу та заслуги перед пожежним рухом Підкарпатської Русі.