Значки Карпатського університету імені Августина Волошина

Карпатський університет імені Августина Волошина - приватний вищий навчальний заклад, створений у 2002 році в Ужгороді

Значок "Ужгородський завод газової апаратури"

Ужгородський завод газової апаратури – сучасна назва ПАТ «Ужгоро́дський Турбога́з» -  провідне українське підприємство із виробництва обладнання для нафтогазової промисловості, що спеціалізується на випуску устаткування для видобутку, обробки та очищення, а також транспортування та зберігання нафти і газу; пунктів комерційного обліку витрати газу; енергетичного обладнання компресорних станцій; електричної ізоляції і електрохімічного захисту газопроводів.

Бере свій початок з невеликого підприємства, заснованого в 1908 році, де виготовлялися сита для млинів та інші господарські вироби. У 1945 році на базі приватних майстерень організовано металообробний завод «Перемога».

Назва заводу неодноразово змінювалося:

• «Перемога» (з 1945 року);
• «Ужгородський міський промисловий комбінат» (з 19 липня 1956 року)
• «Ужгородський металозавод» (з 13 листопада 1964 року)
• «Ужгородський завод газової апаратури» (з 29 березня 1966 року до 30 липня 1976 року).
• У 1976 році підприємство було перепрофільоване в «Ужгородський експериментальний завод газотранспортних турбоустановок».
  

·         Від 30 червня 1998 року підприємство було перейменовано у ВАТ «Ужгородський Турбогаз».

·         7 травня 2012 року змінено назву Товариства на Публічне акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз».

Люлька-файка для гуцула – символ життєвого досвіду і зрілості

ФАЙКА - люлька. Синонім ПІПА.

Повім вам байку: курив пес файку. (Буквар «Читайте и пишіть». Уложили А.Маркуш і Ю.Ревай. – Прага: Держ.видавництво, 1937).

Повім вам бàйку: курив дідо фàйку, а бàба – папіросу – пупіклà си носа.

Горяни люльку ще називають файкою. Про файку на Гуцульщині складено чимало оповідань та легенд, видано багацько книг і досліджень, їй приписуються магічні властивості. У літературі відомий образ чорта або чугайстра, який затягується файкою. Існує безліч картин з біловусими мудрецями, чи то пак Богами, з люлькою у руках. Люлька для гуцула – символ життєвого досвіду, зрілості. Її курили у походах, передавали у спадок. Файка не була ширпотребом, як сьогодні, а вважалась досконалим виробом мистецтва, ії куріння мало свою певну традицію і ритуал. Гуцули добре розумілись на травах, тому переважно курили зовсім не тютюн чи якусь іншу гидоту, а суміш карпатських трав, які були особливими – чудодійними, цілющими, лікарськими, через які відкривався дар яснобачення та провидіння. Чимало племен у світі використовували вкурювання трав як частину своїх шаманських практик, пробуджували до життя невиліковно хворих. В українській історії гуцулів можна порівняти хіба що із козаками, які славились своєю пристрастю до люльки: «Степ широкий – то ж мій сват, шабля, люлька – вся родина, сивий коник – то ж мій брат».

Останній люлькар

Значок Х Крайового Пластового З'їзду, присвяченого 50літтю Пласту на Закарпатті

Крайовий Пластовий З'їзд - найвищий керівний орган Пласту. Х з'їзд проходив 1-2 травня 1971 року у "Союзівці" - українському культурному центрі, розташованому поблизу містечка Кергонксон (штат Нью-Йорк) в Кетскільських горах.

Зображення значка взято звідси, газета повністю тут.

Учні Державної руської (української) гімназії в Берегові, фото 1921 р.

Перший пластовий курінь на Закарпатті було створено у травні 1921 року з учнів Берегівської гімназії. Ініціатором його створення став професор Кульчицький, а першим курінним – старший учень гімназії О.Домбровський. Директором гімназії в той, час був др. А. Алиськевич, який всіляко сприяв Пласту. Спочатку курінь творили нечисленні гуртки, якими керували учні А. Довбак, М. Фущич та М. Цуперяк. Згодом ряди Пласту стали поповнювати кращі учні переважно селянського походження (таких була більшість у гімназії), а до розбудови організації приєдналися вчителі А. Дідик, О. Крайчик і К. Заклинський.

Майбутній письменник Юрко Станинець (по центру) серед пластунів Берегівської гімназії: - "По Великодню нове життя, нові люди – новий світ – зустрів Юрія Станинця в руській гімназії Берегова. “Там я ріс не тільки фізично, але й духовно. Там я дізнався, хто були мої діди-прадіди, звідки вони з’явилися на прекрасному Закарпатті, “чиї ми діти”. Я тоді відчув себе сином великого українського народу, і я знав, що ціле життя буду йому служити, ким би я не став, куди б мене доля не кинула, які б обставини не склалися".

Революция достоинства - фильм канала ICTV о Евромайдане (русские субтитры)