Значок "Карпатська Січ - 1939-1999 - Свято весни"

 

На Закарпатті заходами К. Трильовського був заснований 1920 року Січовий Комітет в Ужгороді, а заходами братів Клемпушів «Січі» — в Ясіні.

Січовий рух у 1938–1939 рр. став зародком Карпатської Січі.

Замітка з №897 газети "Час" від 20 жовтня 1931 року

Значок "Карпатська Січ - 1939-1999 - Свято весни", присвячений Пластовому "Святу весни", що проходило на Закарпатті у травні 1999 року і було присвячено 60-річчю створення організації народної оборони "Карпатська Січ" - парамілітарній організації на Закарпатті у 1938 - 1939 роках. Ліворуч - зображення Пластового Гербу - українського тризубу і трилистої лілеї, сплетених в одну гармонійну цілісність.

Свято Весни у Пласті – це щорічний дво- або триденний традиційний табір, що проводиться для всіх пластунів певного осередку (міста чи регіону) на честь покровителя Пласту – святого Юрія Змієборця. Цей захід організовують як правило у травні, оскільки саме на 6 травня припадає церковне свято Юрія.

Інші "пластові" значки на Закарпатті є тут.

Значок "А.Волошин - прем'єр-міністр Карпатської України"

70 років тому – 19 липня 1945 року – у Бутирської в'язниці в Москві, перестало битися серце великого сина України, професора, доктора о. Августина Волошина, Президента Карпатської України, Героя України (посмертно), вина якого перед людиноненависницьким та великошовіністичним комуністичним режимом полягала тільки в одному: що він народився українцем, українцем хотів жити, любив і поважав свій народ, бажав йому щастя і доброї вільної долі, боронив мову, історію та звичаї свого народу, був патріотом і священиком з вірою в Господа Бога та майбутнє своєї держави — України.

Значок 1938 року. Отець А. Волошин, президент Карпатської України, народився 17 березня 1874 р. у селі Келечин,нині- Міжгірського району

Замітка у №934 газети "Час" від 1 травня 1934 року

Августин Волошин зробив значний внесок у політичне й державницьке життя Закарпаття. Він був головою Центральної Руської (Української) Народної Ради, засновником Християнсько-народної партії і послом (депутатом) від цієї партії в Чехословацькому парламенті, державним секретарем (міністром) охорони здоров'я у першому автономному уряді Підкарпатської Русі, прем'єр-міністром, послом Сойму Карпатської України, і, нарешті, 15 березня 1939 р. обраний Президентом Карпатської України. За його безпосередньої участі Сойм Карпатської України 14 — 15 березня 1939 р., висловлюючи прагнення карпатоукраїнського народу та не зважаючи на військову агресію хортистської Угорщини, підтриману фашистською Німеччиною, проголосив незалежну українську державу — Карпатську Україну, затвердив державну символіку: синьо-жовтий прапор,  державний герб Тризуб із Володимирським хрестом посередині, державний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля ...». У роки Другої Світової війни був деканом і ректором Українського Вільного Університету у Празі до його безпідставного і незаконного затримання 20 травня 1945 р. органами СМЕРШу та його подальшого етапування до внутрішньої тюрми НКВД СРСР у Москві.

Вища відзнака Карпатського Університету імені Августина Волошина (Ужгород) - орден Президента Карпатської України Августина Волошина. І та ІІ ступені.

Значки Карпатського університету імені Августина Волошина

Карпатський університет імені Августина Волошина - приватний вищий навчальний заклад, створений у 2002 році в Ужгороді

Орден Августина Волошина

Вища відзнака Карпатського Університету імені Августина Волошина (Ужгород) - орден Президента Карпатської України Августина Волошина. І та ІІ ступені.

Значок акції ”Українська народна молодь вшановує українських героїв!”

”Українська народна молодь вшановує українських героїв!” – акція, присвячена 70-річчю проголошення та збройного захисту Карпатської України, проходила з ініціативи закарпатської обласної організації Української народної молоді 14 березня 2009 року у Хусті та на території меморіального парку «Красне поле».

На значку зображений ХРЕСТ КАРПАТСЬКИХ СІЧОВИКІВ.
Випущений в еміграції1969 року Центральним Проводом Братства Карпатських Січовиків для всіх вояків Карпатської Січі. (Голова -д-р Степан Росоха [27.5.1908 - 20.4.1986]).
Хрест срібного кольору. Виміри його - 40 мм х 40 мм, стрічка 40 мм ширини, з срібною смужкою посередині на синьому тлі та двома золотими смужками по боках.
На зворотній стороні напис: „Карпатська Січ 1938-39". Мініятюра - 15 мм х 15 мм, стрічка 10 мм ширини.

 Монета "70 років проголошення Карпатської Україні"

Медаль 1938: "За Батьківщину і свободу Ракоці"

Медаль «За звільнення Верхньої Угорщини". Введена 4 листопада 1938 року. Після Першої світової війни (1914-1918) Угорщина втратила майже три чверті своєї території і більше одного мільйона угорців опинилося за новими кордонами своєї батьківщини.
Верхньою Угорщиною (за угорською версією) називаються південні території сучасної Словаччини та Закарпаття. За підсумками Мюнхенської змови, ця територія у 1938 році знов була захоплена Угорщиною. Після Другої світової війни (1939-1945) її було повернуто Словацькій Республіці та Україні.
На лицьовій стороні напис: "Pro Patria Et Liberate Rakoczi” (За Батьківщину і свободу Ракоці), на зворотному боці - "Magyar Felvidek Felszabadulasanak Emlekere" (медаль за визволення Верхньої Угорщини). Ференц II Ракоці (1676-1735) - національний герой, який очолював повстання за свободу в Угорщині (матеріал звідсі).

Значок "Всепросвітянський з’їзд, Ужгород 1937"

17 жовтня 1937 р. став днем, навічно вписаним в українську історію Закарпаття. Саме тоді в Ужгороді проведено величний Всепросвітянський з’їзд на підтримку рідної мови і культури.

о

Замітка з №2526 газети "Час" від 17 серпня 1937 року. Пізніше, з-за того, що у вересні відбулися траурні церемонії з приводу смерті Президента Г. Масарика, з'їзд перенесли на 17 жовтня. 

о

Замітка з №2579 газети "Час" від 23 жовтня 1937 року

о

Замітка з №2612 газети "Час" від 3 грудня 1937 року

о

о

Замітка з №2615 газети Час від 7 грудня 1937 року

В краю регулярно проводилися й регіональні з'їзди "Просвіти". Однією з найактивніших була "Просвіта" Рахівщини.

До початку Всепросвітянського з’їзду, було розповсюднено Маніфест до українського народу Підкарпаття, який підписали представники 24-х культурно-громадських орґанізацій, партій, союзів, редакцій.