Значки з'їздів чехословацьких легіонерів, що проживали на Закарпатті у міжвоєнний період (1918-1939)

Значок та плакат з'їзду легіонерів з Підкарпатської Русі і східної Словаччини, що проходив в Ужгороді 5-7 червня 1926 р. Напис чеською: - "Sjezd legionářů Podkarpatské Rusi v Užhorodě, 5-7 червня 1926 року

 о

Замітка у газеті "Slovensky Vychod" №85 від 13 квітня 1926 року

о

Чехословацькі легіонери – це добровольці чеського, словацького і русинського/українського походження, які під час Першої світової війни воювали у складі легіонів сформованих у Росії, Франції та Італії за створення незалежної Чехословацької держави. Після проголошення Чехословаччини саме вони стали одним із головних кадрових резервів нової армії та державної адміністрації.

Попередній з'їзд легіонерів Підкарпатської Русі і східної Словаччини проходив у Кошіце 4-6 червня 1925 року

На Підкарпатській Русі Чехословацька громада легіонерів (Československá obec legionářská) діяла з 1921 року. У 1926 році вона об'єднувала 21 місцеву організацію, в яких перебувало 1533 легіонери — близько 70 % усіх ветеранів легіонів, що проживали в краї. Приблизно 90 % із них були колишніми бійцями легіону сформованого на території Російської імперії, а решта – Італійського та Французького.

По війні більшість з легіонерів на Закарпатті працювали в державних установах: серед членів організації налічувалося 399 фінансових стражників, 138 поліцейських, 108 жандармів, 69 офіцерів, 63 ротмістрів, 337 державних службовців та 216 службовців різних відомств. Разом це понад 1300 осіб, тобто абсолютна більшість членів організації. Вони охороняли кордони з Польщею, Румунією та Угорщиною, забезпечували діяльність державних установ і фактично становили одну з опор чехословацької влади на східному прикордонні. Натомість учителів серед легіонерів було лише 7, ремісників 53, робітників 79 та селян – лише 64.

фото зі з'їзду легіонерів в Ужгороді 1926 року

Поряд із службовою діяльністю легіонери активно займалися культурною та громадською роботою. Їхні осередки організовували бібліотеки, театральні гуртки, концерти, урочисті академії, спортивні та патріотичні заходи. У багатьох містах і селах саме легіонерські організації були найактивнішими культурними осередками.

Частина ветеранів отримала земельні ділянки в межах державної земельної реформи й оселилася в спеціально створених легіонерських колоніях, зокрема Слобода біля Батєва та Цифратаня поблизу Чопа. Так Чехословаччина зміцнювала свою присутність на прикордонних територіях, поєднуючи земельну реформу із заселенням краю колишніми легіонерами. 

Замітка у газеті "Ceske Slovo" №91 від 1 квітня 1936 року

Важливими подіями в житті організації стали великі легіонерські з'їзди. Після регіонального з'їзду 1925 року в Кошицях уже 5–7 червня 1926 року та знову в 1936 році такі форуми відбулися в Ужгороді. Вони збирали представників Східної Словаччини та Підкарпатської Русі й були не лише зустрічами ветеранів, а й масштабними державними маніфестаціями. Тодішня преса прямо називала ужгородський з'їзд «подією загальнодержавного значення», а його головною метою — демонстрацію відданості Чехословацькій Республіці, демократії та республіканському ладу.

Значки регіонального (жупного) з’їзду спілки легіонерів, що відбувся в Ужгороді 13-14 червня 1936 року. Напис чеською:  - "Župní sjezd ČOL v Užhorodě 13.-14.VI.1936. Rotmistři legionářům" (Československé Obce Legionářské). Зображення гербу Підкарпатської Русі та трьох легіонерів у формених військових головних уборах. Розмір значка 31,7мм х 31,8 мм. Значок знизу розміщений на стрічці кольорів національних прапорів Чехії та Словаччини. 

о

Замітка у газеті "Vychod Republiky" №22 від 15 червня 1936 року

Після Мюнхенської угоди 1938 року та окупації Карпатської України угорськими військами в березні 1939 року діяльність Чехословацької громади легіонерів у краї припинилася. Значна частина чеських і словацьких легіонерів разом із державними службовцями була евакуйована або залишила край, а створені ними колонії фактично припинили існування. Багато колишніх легіонерів згодом долучилися до антинацистського руху Опору або до чехословацьких військових формувань у роки Другої світової війни. Після приходу до влади комуністичного режиму в 1948 році легіонерські традиції були офіційно витіснені з публічного життя, а сама Чехословацька громада легіонерів була ліквідована. 

Спільне фото членів спілки чехословацьких легіонерів з Ужгороду, 1938 рік (з журналу Legionářský směr)