субота, 16 травня 2026 р.

Медаль «Севлюш – за заслуги», 1930 рік.


 Медаль «Севлюш – за заслуги», 1930 рік. На аверсі – написи “Za zásluhy” — «За заслуги» та “Obec Sevluš” — «громада Севлюша». Символіка на медалі (шолом, сокири, факел, лавровий вінок) типова для центральноєвропейських добровільних пожежних товариств міжвоєнного періоду. Реверс – напис чеською "Na paměť 40ti letého jubilea sboru dobrovol. hasičů v Sevluši", тобто: «На пам’ять 40-річного ювілею дружини добровільних пожежників у Севлюші

 Такі дружини тоді були не лише пожежними підрозділами, а й важливими громадськими організаціями — вони проводили святкування, паради, бали, спортивні заходи й фактично були частиною місцевого самоврядування. 


 Детальної інформації про святкування у Виноградові 40-ліття пожежної дружини поки що знайти не вдалося, але в доступних газетах за 1935 рік — "Magyar Újság" №113 від 16 травня та "Prágai Magyar Hírlap" №116 від 19 травня 1935 року — є згадка про святкування наступного, 45-го, ювілею - "Святкування 45-річчя добровільної пожежної дружини у Великому Севлюші": 

- Окрім пожежних товариств району, у заході брали участь пожежні команди з румунських Сатмарі та Халмеу. О шостій ранку відбувся музичний підйом. Після цього пожежники влаштували урочисту ходу вулицями міста. У міському парку відправили урочисте польове богослужіння. Потім новачки склали урочисту присягу, після чого відбулося вручення службових медалей. Яноша Главачака, начальника дружини, районне пожежне об’єднання відзначило золотою медаллю.

 У другій половині дня на головній площі члени Севлюської команди продемонстрували вправи з лазіння на дерев’яну двоповерхову вежу. На стадіоні відбулися змагання зі швидкого монтажу пожежного обладнання. Святковий захід завершився танцювальним вечором у великому залі готелю "Royal".

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значок до 40-річчя з часу заснування добровільного пожежного товариства у Севлюші, 1930 рік

Значок до 40-річчя з часу заснування добровільного пожежного товариства у Севлюші, 1930 рік


 Значок до 40-річчя з часу заснування добровільного пожежного товариства у Севлюші (сучасна назва – Виноградів).

 З доступних джерел вдалося знайти невеличку замітку у газеті "Slovensky Vychod" №229 від 5 жовтня 1930 року, з якої дізналися, що 5 жовтня 1930 року добровільне пожежне товариство в Севлюші організувало велике свято на честь 40-ї річниці заснування свого товариства. У переддень свята у готелі "Royal" відбулося урочисте засідання, а 5 жовтня – урочисте шикування одягненого у форму складу і передачі прапора товариства. Опівдні відбувся святковий обід.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки та відзнаки закарпатських пожежників

Медаль учасника змагань пожежників в Мукачеві, 1930 рік

Напис чеською - Pamětní medaile z hasičskych závodů v Mukačeve 14.9.1930

 
Медаль учасника змагань пожежників, що відбулися 14 вересня 1930 року в рамах святкування 50-річчя мукачівської добровільної пожежної дружини. Інформацію про ці змагання знаходимо у публікаціях у тогочасних угорськомовних газетах Pragai Magyar Hirlap та Kassai Ujsag:

 14 вересня 1930 року о третій годині дня в Мукачеві, в рамах святкування 50-ї річниці мукачівського добровільного пожежного товариства, розпочалися пожежні змагання. Команди, що брали участь у змаганнях, демонстрували свою майстерність на майданчику біля Нових купалень.

У змаганнях взяли участь шість пожежних товариств: з Мукачева, Ужгорода, Берегова, Севлюша (нині Виноградів), Косина та Сваляви. Головні нагороди здобули мукачівські пожежники, друге місце посіли пожежники Севлюша, третє — пожежники Косина. Решта команд була нагороджена почесними грамотами. Після змагань пожежна команда мукачівської тютюнової фабрики продемонструвала навчальне гасіння пожежі.

 Увечері відбувся феєрверк та народні гуляння з різноманітними розважальними виступами, у яких взяла участь величезна кількість людей. Атмосферне й невимушене святкування тривало аж до світанку.

пʼятниця, 15 травня 2026 р.

Пам'ятний значок з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві, 1930 рік

Значок "50 років добровільній пожежній дружині в Мукачеві, 1880-1930 рр."

Серед інших, інформацію про святкування ювілею мукачівської пожежної дружини знаходимо в угорськомовній газеті, що виходила у Празі, Pragai Magyar Hirlap №213 від 18 вересня 1930 року у замітці "Освячення прапора, урочистий конгрес і народні гуляння — так Мукачівське добровільне пожежне товариство відзначило 50-річчя свого існування": 

- Урочисто й з великим розмахом Мукачівське добровільне пожежне товариство відсвяткувало ювілей — п’ятдесят років свого існування. 14 вересня 1930 року вранці пожежні оркестри Мукачева та навколишніх місцевостей провели музичну побудку, після чого о пів на восьму ранку пожежники вирушили до римо-католицького храму, де мукачівський парох, папський камергер д-р Йожеф Йона, у супроводі зворушливої промови освятив прекрасний прапор пожежників.

 Після цього процесія рушила до греко-католицької церкви, де заступник архіпресвітера Режьо Кабачі здійснив освячення та вбив у древко прапора символічний цвях, надісланий єпископом Петером Гебе. Далі процесія попрямувала до реформатського храму, де єпископ Бела Берток провів урочистість освячення, виголосив піднесену промову та щиру молитву за ювілейне товариство.

 Після церковних церемоній учасники вирушили до мосту через Латорицю, де головний командир Йожеф Катрич молодший привітав почесних гостей, які прибули з Ужгорода. О пів на десяту у великій залі міської ратуші під головуванням Катрича відбулися урочисті збори. Головний командир ознайомив присутніх із п’ятдесятирічною історією товариства, особливо відзначивши заслуги д-ра Альберта Герґея, який протягом 26 років був головним командиром товариства і разом із заступником командира Ференцом Лімбахом здійснив визначну й незабутню працю.

 Загальнодержавний віце-президент д-р Лео Єді привітав товариство від імені загальнодержавного президента та від себе особисто. Потім д-р Петер Петригалла, голова русинського крайового пожежного союзу, вручив почесні хрести найстарішим членам товариства: д-ру Альберту Герґею, пожежним офіцерам Ференцу Веребу та Дюлі Лімбаху. Зворушений д-р Герґей подякував за нагороду від свого імені та від імені товаришів і піднесеними словами відзначив значення товариства.

Міський голова Янош Недецеї, як один із найстаріших мешканців міста, також висловив слова вдячності та пошани. Після цього ювілейне товариство вшанували своїми виступами головний командир Сілезького крайового пожежного союзу, голова Словацького союзу, голова Русинського союзу та командир ужгородського пожежного товариства.

 О пів на одинадцяту розпочався конгрес Русинського крайового пожежного союзу під головуванням Мірослава Шміда. У конгресі взяли участь представники 24 русинських пожежних команд у складі 35 осіб. Також були присутні делегати словацьких, сілезьких союзів та представники загальнодержавного союзу добровільних пожежних товариств.

 Відбулися вибори: президентом обрали д-ра Петера Петригаллу, головного бургомістра Мукачева; віце-президентами — Денеша Поповича (Мукачево) та Парізекета (Ужгород); головним командиром союзу — Шандора Марковського (Ужгород). Також були заповнені інші посади.

 Опівдні ювілейне товариство дало урочистий обід у ресторані «Csillag». О третій годині дня розпочалися пожежні змагання, після яких відбулося велике народне свято. Команди, що брали участь у змаганнях, демонстрували свої вправи на майданчику біля Нових купалень. Усі загони показали найкращий рівень підготовки.

 Першу премію здобули мукачівські пожежники, другу — виноградівські, третю — команди з Мезекашоня. Решта команд була нагороджена почесними грамотами. Після змагань пожежна команда мукачівської тютюнової фабрики продемонструвала навчальне гасіння пожежі.

 Увечері відбувся феєрверк та народні гуляння з різноманітними розважальними виступами, у яких взяла участь величезна кількість людей. Атмосферне й невимушене святкування тривало аж до світанку.

До цього ювілею випустили також почесний хрест, пам'ятну медаль та медалі для нагородження переможців змагань пожежників.

четвер, 14 травня 2026 р.

Пам'ятна медаль з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві, 1930 рік

 

Напис чеською: -  "Sbor dobrovolných hasičů v Mukačeve", угорською: - "50 éves jubileum 1880-1930"

Пам'ятна медаль з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві, 1930 рік. Детальна інформвція про цю подію знаходиться тут - Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Почесний хрест з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві, 1930 рік

Почесний хрест з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві, 1930 рік

 


Пам’ятна відзнака 1930 р. – почесний хрест з нагоди 50-річчя добровільної пожежної дружини в Мукачеві. Це одностороння медаль з позолотою і емалевими вставками. Стрічка кольорів прапору Чехословацької Республіки. Випущена мукачівською фірмою Шлезінгер та Давидович, з оригінальною коробкою. У вересні 2016 р. на одному з аукціонів у Чехії продана за 410 евро. Напис чеською: -  "Sbor dobrovol/ných/ hasičů v Mukačeve, 1880-1930".

Інформацію про цю подію знаходимо у замітці "Ювілейні урочистості мукачівського пожежного товариства" у газеті Kassai Ujsag №215 від 19 вересня 1930 року: 

- Мукачівське добровільне пожежне товариство 14 вересня 1930 року відсвяткувало своє 50-річчя урочистостями, поєднаними з освяченням прапора. Святкування відбулося згідно з програмою; у ньому взяли участь, окрім делегатів різних пожежних формувань і представників влади, усі верстви населення міста.

О 6-й годині ранку урочистості розпочалися музичним побудковим маршем. Після цього відбулося освячення прапора у трьох храмах. У римо-католицькому храмі прапор освятив парох д-р Йожеф Йона, у греко-католицькому — священник Режьо Кабачі, у реформатському храмі — єпископ Бела Берток. Режьо Кабачі передав вітання єпископа Гебе та вбив у древко прапора цвях, надісланий ним.

Перед 9-ю годиною пожежники пройшли прикрашеною прапорами Головною вулицею в супроводі пожежних оркестрів із Росвигова та тютюнової фабрики до мостового підходу, де біля встановленої тріумфальної брами зустріли прибулого з Ужгорода загальнодержавного віце-голову д-ра Лео Єді, який був головним покровителем урочистостей.

О 12:10 у міській ратуші відбулися урочисті загальні збори. Головний командир Йожеф Катрич відкрив збори угорською та чеською мовами. Головний бургомістр д-р Петрігалла (голова державного пожежного союзу) привітав присутніх від імені міста та пожежного союзу, високо оцінив працю пожежників і, на знак визнання діяльності керівництва, нагородив почесними хрестами колишніх пожежних старшин д-ра Альберта Гергелі, Ференца Лімбаха та Ференца Вереба, а також головного командира Йожефа Катріча й заступника командира Дьордя Гайлика.

Бургомістр Недецеї висловив задоволення з приводу того, що після політичних та інших розбіжностей у товаристві нарешті запанувала повна гармонія.

Таблон 1930 року з фотографіями членів добровільної пожежної дружини Мукачева (з колекції Сергія Тішина).

Також виступили головний командир словацького державного пожежного союзу Шмід, головний командир підкарпатського пожежного союзу, союзний скарбник Віцек та інші, які висловили свої побажання успіхів у подальшій діяльності.

Після урочистого закриття зборів присутні колоною рушили до почесної трибуни, встановленої на одному з майданів Головної вулиці Мукачева, де розпочалася церемонія вбивання пам’ятних цвяхів у древко прапора.

О 12-й годині дня в готелі «Чіллаг» відбувся банкет, після чого на площі перед Новою купальнею було організовано пожежні змагання.

У змаганнях взяли участь шість пожежних товариств: з Мукачева, Ужгорода, Берегова, Севлюша (нині Виноградів), Косина, Сваляви, і згідно з оголошеними результатами першу нагороду здобули мукачівські пожежники, друге місце посіли пожежники Виноградова, третє — пожежники Косоня. Решта учасників отримали почесні грамоти.

Газета Kassai Ujsag №215 від 19 вересня 1930 року

середа, 13 травня 2026 р.

Медаль "Ужгород 5-7.7.1935 - на пам'ять з'їзду підкарпаторуського пожежництва"

 Медаль "Ужгород 5-7.7.1935 - на пам'ять з'їзду підкарпатського пожежництва".

Пам'ятна медаль "Ужгород 5-7.7.1935...", напис: - "На память създа Подкарпаторусскаго пожарництва. Ужгородъ, 5-7.7.1935"


Напередодні зїзду у газеті Svoboda, що виходила у Брно (№153 від 3 липня 1935 року у замітці "Перщий крайовий з’їзд чехословацького пожежництва на Підкарпатській Русі" повідомлялося: 

У днях 5–7 липня цього року буде проведено крайовий з’їзд пожежництва Підкарпатської Русі. Це перший великий виступ перед громадськістю. Союз було засновано 12 листопада 1922 року в Ужгороді, де також міститься його осідок. Робочими мовами є русинська/українська, чеська та угорська. Уже з цього видно, що до крайового союзу входять усі пожежні товариства незалежно від національності.

 У крайовому союзі організовано 12 окружних об’єднань із 176 пожежними командами та 4930 членами. При 70 командах діють самаритянські дружини з 388 самаритянами (зараз їх назвалиби волонтерами). Вони оснащені одним двоколісним возом, 40 ношами, 102 сумками, 20 аптечками. Автомобільних станцій є чотири.

 Поряд із добровільними командами в Мукачеві та Солотвинських Долах існують фабричні команди, а в Ужгороді й Мукачеві — міські професійні пожежні команди. На чолі крайового союзу стоїть Михайло Гуланич, окружний шкільний інспектор у Хусті; його першим заступником є депутат Національних зборів Ярослав Машата з Ужгорода; начальником — М. Гойдич, нотар у Вишкові над Тисою.

 Головним секретарем є Й. Палатицький, який також редагує крайовий вісник «Požárník», «Hasič», «Tűzoltó» трьома мовами; він виходить уже другий рік в Ужгороді.

 Засновувати пожежні команди на Підкарпатській Русі — справа зовсім нелегка. Якщо ідея пожежної допомоги все ж поширюється, то цим вона насамперед завдячує кільком ідеалістам, які взялися за цю справу й за підтримки уряду, крайових та окружних установ, учительства й чиновництва засновують команди. Вони натрапляють на труднощі, про які нам ніколи й не снилося. Є громади, які просто противляться тому, щоб у них була заснована пожежна команда. Лише останнім часом становище трохи покращилося, і є підстави сподіватися, що воно стане ще кращим.

 Молодий крайовий союз уже пережив свої дитячі хвороби. Минув приблизно рік після їх подолання, він добре витримав період одужання й тепер береться до прекрасної справи: ознайомити громадськість із результатами своєї діяльності за перше десятиліття.

 Потрібна велика відвага, щоб у нинішні часи організувати крайовий з’їзд після досвіду з’їзду Союзу чехословацького пожежництва в Опаві, куди прибуло лише зовсім незначне число пожежників як із Чехії, так і зі Словаччини.

 Тому ми бажаємо пожежному керівництву в Ужгороді, щоб їхній перший крайовий з’їзд пройшов якнайуспішніше.

Загальну інформацію про підготовку та перебіш цієї події знаходимо у тогочасних ЗМІ: 

Газета Karpati Magyar Hirlap № 44, від 14 квітня 1935 року

- 5–8 липня 1935 року в Ужгороді відбувалися урочистості загальночехословацького та крайового (закарпатського) з’їзду пожежників за участі делегацій із Австрії, Бельгії, Франції, Польщі, Англії, Швейцарії, Югославії та Чеських земель. Найчисельніше були представлені пожежники з Угорщини та Словаччини. 

Газета Karpati Magyar Hirlap №68, від 9 червня 1935 року

Листівка з'їзду в Ужгороді

Із Румунії прибула делегація у складі 87 пожежників на чолі з генералом Комаровим.

Найяскравішою частиною святкувань став парад пожежних команд, які з’їхалися на конгрес із різних сіл і округів Закарпаття, а також з-за кордону. Учасники пройшли містом зі своїми прапорами, пожежною технікою та обладнанням. Колона рушила з аеродрому через центр Ужгорода до площі Сечені, а звідти повернулася назад на летовище. У параді взяли участь близько 1500 пожежників.

Газета Діло №201 від 31.07.1935, сторінка 2

У програмі з’їзду також відбулося урочисте зібрання добровільного пожежного товариства Ужгорода, яке відзначало 50-річчя від дня заснування. Єпископ Стойка на державному летовищі освятив прапор ужгородського пожежного загону.

Наступного дня проходили змагання пожежних команд із Підкарпатської Русі, Чехії, Моравії, Словаччини та Румунії. Великий інтерес у публіки викликала інсценізація повітряного нападу, а ще більше уваги привернули спільні намети, де гості могли скуштувати різноманітні напої. Цікавими були також показові виступи самаритян і дитячих пожежних команд.

Газета Slovensky Vychod, липень 1935 року

Чимало відвідувачів завітали до тимчасового поштового відділення, облаштованого в залі очікування аеродрому, де листівки та листи погашали спеціальним конгресовим штемпелем.

Конгрес завершився танцювальним вечором, театральною виставою та банкетом, під час якого переможцям вручили нагороди.

Останнього дня гості вирушили на екскурсії до Вилока (який угорці називали Тисауйлаком), Берегова та Мукачева, а іноземні делегації на завершення відвідали Ужок.
Газета Karpatalja №29, 8 липня 1935 року