14 березня 1918 року в Мукачеві було відкрито торговельну школу «трикласного типу» з угорською мовою навчання. Заснування стало результатом понад чотирирічної підготовчої роботи за сприяння тодішнього мера міста Яноша Недецеї.
До першого класу записалися 33 учні. Заняття проходили в
центрі міста – на верхньому поверсі будинку Міхая Мункачі. Викладацький склад
формували вчителі місцевої гімназії та педагогічної семінарії, а також адвокати
й банківські службовці. Першими директорами були Дюла Бенджамін (1918–1919) та
Антал Шварц (1919–1922).
Після розпаду Австро-Угорської імперії наступив період
невизначеності. З-за затримки, пов’язаною з чехословацько-угорською війною та
румунською окупацією Мукачева, навчання в школі було відновлено тільки 6
листопада 1919 року.
4 червня 1920 року Мукачево разом зі всією територією
Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. З 15 жовтня 1921 року місто стало центром
Березького комітату. На той час у Мукачеві проживало 20 794 жителі, і воно було
найбільшим містом Карпатської Русі.
З 1920–1921 навчального року заклад підвищив статус до чотирикласної торговельної академії (спочатку лише для першого класу). Того ж року офіційною назвою стала: Мукачівська міська комерційна академія та пов’язана з нею Вища комерційна школа - Munkácsi Városi Kereskedelmi Akadémia és vele kapcsolatos Felső Kereskedelmi Iskola. Перший випуск академії відбувся у 1921 році – дипломи отримали 35 випускників.
Державна торговельна академія
З 1 липня 1922 року навчальний заклад перейшов у підпорядкування держави та отримав назву Державна торговельна академія вМукачеві - Státní obchodní akademie v Mukačeve. Заклад готував фахівців торгівельної, банківської та підприємницької сфери, його директором став відомий педагог Дьєрдь Маковіцкі.
![]() |
| 1928 рік - новозбудований будинок Торгової академії |
1 січня 1926 року було відкрито нову двоповерхову будівлю
академії, збудовану за проектом архитекторів Людовітом Ельшлегера та Гейзи Бошка фірмою «Кроо і Молнар» на замовлення міської влади. Згідно
з договором, будівля залишалася у власності міста.
До першого
класу приймалися учні обох статей, які успішно закінчили четвертий клас
гімназії або горожанської школи і не досягли 18-річного віку. Учні з поза міста
могли претендувати на місце у гімназійному інтернаті. Навчання та проживання
були платними, але учні з добрими успіхами могли отримувати знижку від
Міністерства освіти.
Адреса школи: зараз це вулиця Августина Штефана (за часів
ЧСР вулиця Гусова - Husová ul., за угорської окупації - Batthány Lajos utca, за
радянської – вулиця Горького. Після 1944 року в будинку знаходився військовий госпіталь, потім - Будинок офіцерів, з 2020 року - Палац культури і містецтв.
З 1918 року навчання в Мукачеві велося угорською мовою. В
Ужгороді діяла аналогічна торговельна академія з русинською (українською) мовою
навчання.
У 1925 році обидва заклади було об’єднано. На Підкарпатській Русі почала діяти єдина установа – Мукачівська державна торговельна академія (Munkácsi Állami Kereskedelmi Akadémia) з викладанням українською та угорською мовами. Директором академії з 1925 року став Августин Штефан, який очолював заклад до листопада 1938 року.
У 1938 році було відкрито перший клас чеськомовного відділення. Загальна кількість класів зросла до 13, а кількість учнів перевищила 500 осіб.
Після анексії у листопаді 1938 року південно-західних
районів Закарпаття Угорщиною русинські та чеські класи було евакуйовано до
Сваляви.
У березні 1939 року після нападу Угорщини на Карпатську
Україну студентів і викладачів перевезли до Словаччини.
Після 10 листопада 1938 року угорськомовну частину академії реорганізували: 18 лютого 1939 року був анульований державний статус школи і її передали в підпорядкування місту, були утворені торговельна середняї школа та вища комерційна школа, які працювали до жовтня 1944 року. Угорською - Мукачівська Угорська Королівська Державна Вища Торгівельна Школа - Munkácsi Magyar Királyi Állami Felső Kereskedelmi Iskola.
![]() |
| Значок - кокарда на пілоці учня Мукачівської торговельної школи |


















