Значок Перших змагань юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі, що проходили 1921 року у Берегові

 

Значок Перших змагань юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі, що проходили 1921 року у Берегові.

На значку хрестоподібної форми зображені соколи, що підіймають крайовий герб. У лівому нижньому куті – кущ винограду, що символізує Берегівщину як найбільший виноградний регіон тодішньої Чехословаччини. Герб Закарпаття розміщено на тлі прапору, що ніби розвивається, краї хвилясті, з декоративними загинами. У нижній частині значка назва міста чеською Beregsas та Berehovo.

Berehovo це слов’янська форма, яку нова чехословацька адміністрація офіційно запровадила у 1920 році замість угорського Beregszász (Берегсас), чеською до перейменування місто називалося Beregsas. Саме в цей період в адміністративному вжитку відбувалася системна зміна топонімів на слов’янські (переважно українські/русинські) форми. Назва Берегово стала офіційною в державних документах, хоча угорська форма Beregszász ще довго використовувалася в побуті місцевим населенням.

Інформацію про ці змагання знаходимо у замітці "Перші змагання юнацтва Сокільської жупи Підкарпатської Русі в Берегові", що була опублікована у газеті "Slovensky Vychod" (№263 від 15 листопада 1921 року): 

- П’ятим заходом сокільської жупи Підкарпатської Русі цього року були змагання юнацтва. Після жупного зльоту, поїздки моравських жуп, жупної подорожі до Ясіні та жупних курсів для інструкторів завершилися ці змагання юнацтва несподіваним успіхом. Молодь, яка розійшлася по школах наприкінці вересня, мала на підготовку всього один тиждень. У жодному осередку підготовка не могла тривати довше, і все ж ми хотіли провести змагання, поки дозволяла погода.

Було видно на всіх учасниках, що вони ще не вміли належно використати свою силу, спритність і гнучкість для досягнення кращих результатів. Із цього ми зрозуміли, що систематичним тренуванням кожного можна досягти значно кращих результатів. Але навіть цим початком ми цілком задоволені. Юнацтво Підкарпатської Русі обіцяє нам у майбутньому сильне покоління, нове русинське сокільство, і якщо ми зуміємо прищепити йому, поряд із фізичним вихованням, моральні засади сокільської ідеї, то дочекаємося того, що воно наблизиться до чеського сокільства. Це має бути нашим завданням.

У змаганнях взяли участь 5 осередків із 9, які вже мають юнацтво. Берегове виставило 5 учасників, Хуст — 8, Мукачево — 8, Севлюш — 15, Ужгород — 7 учасників. Відбулися командні змагання у трьох видах загальної гімнастики та іграх, а також індивідуальні змагання у шести видах загальної гімнастики. Початок був о 9-й годині ранку, завершення — о 15:30. Погода була чудова, така, як завжди восени в нашому краї. Глядачів було дуже мало. Не дивуюся угорцям і євреям, що й цього разу вони залишилися вірними своєму звичному бойкоту, але з чеських кіл інтерес до змагань і до післяобідньої бесіди був настільки слабкий, що ми змушені засудити таку байдужість чеського чиновництва.

 Після змагань для всіх учасників було організовано обід, який пані Бачинська, дружина директора інтернату, з великою самовідданістю підготувала. Після обіду відбулася бесіда, на якій виступали молоді учасники, які в Празі, Брно та Горжицях уже вміли зацікавити чеську публіку своїми гімнастичними та вокальними номерами. Бесіду відвідали переважно місцеві русини та гості з віддаленіших місць, але чехів було мало. Завершення відбулося о 17:30. Жупна зала, яка зараз слугує спальнею для 60 хлопців інтернату, протягом однієї години знову була приведена до ладу і перетворена на спальню.

Значок до 10-ліття Мукачівського осередку єврейської скаутської організації Hashomer Kadimah, 1933 рік

 

Це пам’ятний значок у формі лілії – класичного символу скаутського руху, у верхній частині значка Зірка Давида – символ єврейського народу. Значок присвячений 10-літтю мукачівського осередку єврейської скаутської організації Hashomer Kadimah, утвореного в першій половині 1923 року.

Рух Kadimah (угорськомовний єврейський скаутинг) виник у Будапешті ще у 1913 році. Вже 1919 року його філія з’явилася на Закарпатті — це була перша скаутські організації регіону. У середині 1920-х вони інтегрувалися в ширший рух “Hashomer” (єврейських скаутів).

На значку з боків видно два слова івритом, ймовірно це – праворуч: אם (ем – буквально “мати”), ліворуч: אשם (ашам - “вина” або “винний”). Але у контексті сіоністських молодіжних рухів це не обов’язково прямий переклад слів, можливо – абревіатура.

Із замітки у газеті "Zsidó Néplap" №44 від 28 грудня 1923 року, дізнаємося, що: - У першій Чехословацькій Республіці перші єврейські скаутські загони були створені у Братиславі та в Ужгороді. Їх заснування припадає приблизно на 1919 рік, і до 1923 року діяли лише ці два загони.

У 1923 році ужгородський загін перейшов до активної організаційної діяльності в краї: ужгородська «Кадіма» послідовно створювала нові загони в Хусті, Великому Березному, Мукачеві, Берегові, Севлюші, Рахові та Ясіні.

За п’ять років існування "Кадіма" виконала неоціненну роботу. Її члени, окрім опанування практичних навичок (зокрема ремесел і загальних скаутських знань), досягли значного поступу в єврейській національній ідеї та сіонізмі. Вони організовували аматорські вистави як у місті, так і в провінції, і завдяки поширенню єврейської культури та своїм мистецьким виступам здобули добру репутацію.

У літній період вони здійснювали пізнавальні мандрівки та регулярно організовували табори. Так, у 1922 році відбувся мандрівний табір у Мармароських Карпатах, багатий на пригоди й досвід, про який писали в будапештській газеті "Remény" та в ужгородському тримовному виданні "Cserkész". Улітку 1923 року "Кадіма" розбила табір поблизу курорту Неліпино (угор. - Hársfalva). На фото у газеті - ранкову сцену під час умивання та молитви.

У скаутських загонах "Кадіма" на Підкарпатській Русі — попри відсутність формальної релігійної програми — панує суворий ритуальний і релігійний порядок: навіть у найважчих походах учасники носять із собою окремий посуд, а, наприклад, на висоті 1800 м на горі Чорна Клевань або на 1500-метровому перевалі Окола, звідки бере початок Тиса, вони щовечора й щоранку молилися.

Цікаво також, що хоча деякі рабини з недовірою або навіть ворожістю ставилися до розвитку єврейських скаутських загонів і сіонізму, народ пишався цими загонами. Зокрема, євреї Мармарощини, які раніше не бачили інших типів євреїв, окрім пригнічених мешканців гетто, із гордістю представляли їх зацікавленим русинським селянам словами: - to jest našich legionari od Palestina («це наші палестинські легіонери»).

З нагоди свого ювілею Єврейська скаутська команда Hasomer Kadimah з Мукачева 18 лютого 1933 року організовала велике танцювальне вечірнє шоу в великій залі готелю «Csillag». (газета Kárpáti Hiradó, №35 від 10 лютого 1933 р).

Значок до 10-річчя Берегівської скаутсько-сіоністської організації «Гашомер Кадіма», 1935 рік

 Значок до 10-річчя Берегівської скаутсько-сіоністської організації «Гашомер Кадіма», 1935 рік

На значку зображення Лілії (fleur-de-lis) — класичного символа скаутського руху – з зіркою Давида. У верхній частині напис івритом השומר קדימה (“Ha-Shomer Kadima” —  “Гвардія, уперед!”) - 1925–1935 / 5685–5695 → рівно 10 років.

З 21 по 23 червня 1935 року з нагоди десятирічного ювілею існування скаутсько-сіоністської організації "Кадіма" у Берегові було проведено масштабне святкування. Головними подіями програми був випробувальний табір, освячення прапора, спортивні та скаутські змагання. У святкуванні взяли участь усі скаутські загони Підкарпатської Русі, а також місцеві групи "Ганоар Гаціоні".

«Кадіма» була однією з головних молодіжних сил міста, була першим і найстарішим єврейським молодіжним формуванням Берегова. Загін був створений 23 червня 1925 року Ґросс Бейлою, якому у його складній роботі допомагали тодішні сіоністські провідники міста д-р Еміль Мандель, інженер Нандор Бруммер, Іґнац Роттман, Шандор Фішер та Ференц Гартман. Детальну інформацію про підготовку цього свята можна знайти у газеті "Beregszasz_Uj Szo" №13 від 7 червня 1935 року.

Значок Скаутської зустрічі у Косині, 1935 рік

З 28 червня по 1 липня 1935 року Закарпатський Угорський Скаутський Відділ (KMCs) у Косині проводив скаутський табір (джемборі). Багато інформації у замітках в угорськомовних газетах Чехословаччини.

Замітка у газеті "Pragai Magyar Hirlap" №78 від 4 липня 1935 року

На значку зображення скаута у форменому капелюші та з типовою хусткою. Напис угорською. Також на значку зображено листя липи.  У часи існування Чехословаччини (1918–1992) липа символізувала спільність двох народів, вважалася національним деревом чехів і словаків. Її образ асоціювався  з єдністю народу, миром і гармонією, довговічністю та стійкістю. 

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значок "10 років організації угорських скаутів Берегова", 1934 рік

Значок скаутського Джемборі у Берегові, 1932 рік

 Значок скаутського Джемборі у Берегові, 1932 рік.

Інформацію знаходимо у ЗМІ тих років. Так у газеті "Slovensky Vychod" № 152 від 3 липня 1932 року є замітка "Скаутський Джемборі в Берегові": -

25–26 червня 1932 року закарпатські скаути організували в Берегові велике Джемборі (Скаутські дні), яке було чисельно представлене всіма відділами скаутських гуртків краю (700 учасників).

Серед гостей Джемборі був командир 12-ї дивізії, що базувалася в Підкарпатській Русі, бригадний генерал Еміл Лінгарт, а також керівники скаутських організацій.

У програмі Джемборі відбулися легкоатлетичні змагання та волейбольні матчі. Біг на 100 метрів виграв Ербах з Берегова, другим фінішував Мандель. На 100-метрівці до призової трійки увійшли Герц, Нойфельд та Калочай. Першими у забігу на 400 метрів серед юнікав фінішували Герц та Ваґо, серед дорослих – Штарк, Політцер і Борос.

У командному заліку з легкої атлетики перемогли: 1. відділ Hasomer Kadimah Берегово — 21 бал, 2. угорський відділ Bagoly Берегово — 16 балів, 3. відділ Союзу чеських і словацьких скаутів з Мукачева — 14 балів, 4. Hasomer Kadimah Ужгород, 5. угорський відділ Sólyopv з Севлюша (нинішне Виноградово).

У волейболі: 1. відділ Союзу скаутів RCS Мукачево — 18 балів, 2. єврейська команда з Берегова — 12 балів, 3. угорська командаз  Берегова — 6 балів.

Подробиці знаходимо також у газеті "Beregszasz Uj Kozlony", №154 від 28 червня 1932 р.

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Значки з'їздів молодіжних товариств "Сокіл" та скаутів на Підкарпатській Русі та "скаутський" конверт 1996 р.

Значок "10 років організації угорських скаутів Берегова", 1934 рік

 

Напис угор. - Magyar Cserkész -  Beregszász 1924-1934

Про подію, до якої випустили цей значок, дізнаємося з замітки "Ювілейне свято угорських скаутів у Берегові" у газеті "Magyar Ujság" (№ 144 від 27 червня 1934 року): - Угорські скаути Берегова, які відзначали десятиріччя свого існування, у неділю 24 червня на спортивному майданчику BFTC організували урочистість, поєднану з освяченням прапора. Багату програму відкрила зустріч скаутських загонів, що прибули о сьомій ранку з Батьова, Королева та Мукачева, після чого відбувся урочистий марш під прапорами до місця табору. О восьмій годині відбулася нарада керівників, після якої було оголошено таборовий наказ. О дев’ятій годині розпочалася римо-католицька польова меса, а згодом — реформатське богослужіння.

 Після богослужінь відбулася церемонія освячення прапорів хлоп’ячих і дівочих загонів, яку відкрив святковою промовою головний національний командир Ласло Камінський. Зворушливим моментом освячення було прикріплення стрічок з іменами «скаутських матерів», які пані Вінце Гуґоне та пані Вайда Шандорне прив’язали до держаків білосніжних шовкових прапорів, оздоблених угорськими орнаментами й увінчаних позолоченими наконечниками. Забивання прапорових цвяхів супроводжувалося гарними гаслами. Перед освяченими прапорами новаки-скаути склали присягу, після чого загони віддали шану прапорам урочистим маршем.

 Після обіду скаути з музикою пройшли містом на стадіон, де угорські та єврейські скаутські команди змагалися у футбольному матчі. Гра завершилася внічию — 2:2. Через сильну спеку решту програми після матчу було скасовано (передбачалося проведення змагань з легкої атлетики та скаутингу, скаутські вистави).

 О дев’ятій вечора в залах міського казино відбувся танцювальний вечір, що тривав до ранку й завершив успішні ювілейні урочистості. Чистий дохід заходу буде спрямовано на розвиток угорського скаутського руху в Берегові та на допомогу бідним скаутам.

Медаль бронзового призера відкритого тенісного турніра, присвяченого 10-літтю Мукачівського спортивного клубу MSE, 1929 рік

Медаль бронзового призера відкритого тенісного турніра, присвяченого 10-літтю Мукачівського спортивного клубу MSE (1919-1929 роки).

Про ювілейні спортивні заходи 1929 року в Мукачеві дізнаємося з замітки у № 200  газети Kassai Ujsag від 1 вересня 1929 року:

7 та 8 вересня 1929 року Мукачівський спортивний клуб МSE відзначав 10-річчя свого існування. У програмі святкування 7 вересня протягом усього дня проходив відкритий клубний тенісний турнір, в якому брали участь команди UAC Ужгород, UTE Ужгород, NTK Берегово, LTC Мукачево та MSE Мукачево.

Опівдні о 3 годині відбувся матч з водного поло між MSE та „Сокіл“ Мукачево.

8 вересня о 11 годині розпочався музичний парад від тютюнової фабрики до спортивного майданчика, де концерт оркестру тривав півтори години. Також о 11:30 розпочалися естафетні змагання по міським вулицям, в яких взяли участь команди 19-го піхотного та 112-го артилерійського полків Мукачівського гарнізону та команда MSE. Фініш був на стадіоні. У другій половині дня відбувся футбольний матч молодіжних збірних Ужгорода та Мукачева. О 15:30 зі святковими промовами на стадіоні MSE виступив президент клубу MSE Янош Лінтнер та представники інших клубів. О 16:00 розпочався товариський матч між чемпіоном Східної Словаччини KAC (Кошице) та MSE.

№213 газети Pragai Magyar Hirlap від 18 вересня 1929 - про турнір з настільного тенісу

Також з нагоди 10-річчя заснування MSE, у Мукачеві був проведений турнір з настільного тенісу за результатами наступного характеру: 1. Дьончі Т., 2. Томорі Л., 3. Рознер А., 4. Вамош Г., 5. Сафарі Л., 6. Гаваші А., 7. Глюк С., 8. Сільбенштейн С. 

Віртуальний каталог "Фалеристика Закарпаття": Медалі 19-тих Міжнародних спортивних ігор школярів в Ужгороді