Значок "Ужгород - 1974 - ХІІ конференція з органічної хімії"
Значки "Мукачів - 1980 - IV НТН".
Мукачів - один з варіантів назви міста Мукачево у ХІХ-ХХ ст. Найчастіше вживалося у Галичині.
Ймовірно, абревіатура IV НТН означає 4-ту науково-технічну нараду, що проходила 1980 року в одному з філіалів Львівських науково-дослілницьких інститутів, що працювали в Мукачеві. Лого з шестірні (зубчатого колеса) та молота, ймовірно, належало цьому НДІ.
Значки "Симпозіум країн - членів РЕВ "Епідеміологія раку шлунка", що 1984 року проходив в Ужгороді. РЕВ - Рада економічної взаємодопомоги країн - сателітів ссср.
Значки інших наукових конференцій, що проходили на Закарпаття тут і тут
Історія станції розпочалася з 1946 року, коли у системі Міністерства сільського господарства України на базі насінницького господарства Кошицької державної сільськогосподарської станції була створена Закарпатська державна дослідна станція. Формування станції було в основному завершено у 1956 році об’єднанням її з Берегівським опорним пунктом Всесоюзного науково-дослідного інституту виноградарства та виноробства і Закарпатським опорним пунктом Всесоюзного інституту чаю та субтропічних культур.
До 1980 року станція нагромадила великий досвід роботи з ряду напрямків сільськогосподарської науки і володіла великим науковим потенціалом, перш за все кваліфікованими кадрами. Тому на її базі у 1989 році був створений Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.
У квітні 2012 року наказом НААН Закарпатський інститут АПВ був реорганізовано в Закарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію11-18 листопада 1976 року в Ужгороді відбулася Всесоюзна
нарада-семінар „Крайові задачі теорії фільтрації", що була організована Iнститутом математики АН УРСР (нині Національна Академія Наук) спільно з Інститутом гідродинаміки АН УРСР, Київським
та Ужгородським держуніверситетами.
Значок 1976 р. (потертий). Напис рос.: - "Всесоюзное совещание-семинар "Краевые задачи теории фильтрации",
Ужгород 1976"
На емблемі на значку стилістичне зображенні шлунка ураженого раком.
Інші значки подібної тематики тут і тутЗ’їзд проходив з 2 до 10 липня 1933. Працювало декілька секцій: архітекторів, будівельників, топографів-геодезистів… Перші п’ять днів були присвячені вивченню місцевого досвіду з поїздками по території краю…
Ужгородським відділенням до з’їзду була випущена книга "Technická práce v zemi Podkarpatoruské 1919 – 1933", що містить статті про будівництво доріг, водомереж, архітектуру та цивільне будівництво, лісове господарство, торгівлю, промисловість ....
У 2005 році був виданий репринт цієї книги.
Замітки про з’їзд у геодезично-картографічному часопису "Časopis Spolku Čs. Zeměměřičů" 1933
![]() |
| Замітка у № 225 газети "Slovensky Vychod" від 2 листопада 1928 року |
Ще одну згадку про це товариство знаходимо у №17 журналу "Hvězda československých paní a dívek" за 1932 рік: - Так чехи працюють на Підкарпатській Русі. Поштовий службовець, діяльний чех у селі Буштино біля Хуста на Підкарпатській Русі, облаштував собі курячу ферму. Завдяки особливому годуванню він досягає того, що в яйцях міститься велика кількість йоду, тому їх уживання стало добрим засобом лікування в лікарнях у боротьбі зі зобом — хворобою, що є однією з найнебезпечніших у цьому краї.
![]() |
| Обкладенка та замітка у №17 журнала "Hvězda československých paní a dívek" за 1932 рік |
Завдяки добре вирощеним курчатам, яких він уже розсилає
багатьом місцевим жителям, він також покращує розведення курей серед
русинського населення. Оскільки яйця часто є засобом платежу — особливо за
нинішньої нестачі грошей — і за них русини в крамаря обмінюють борошно та сіль,
пан Боузек здійснює також успішну працю з господарського піднесення бідних
русинів.