У 1985 році в Ужгороді випустили значок присвячений 40-літтю Ужгородського аеропорту. В тій країні історія розпочиналася лише після приходу до влади комуністів.
Крім розвідувальних польотів, ці машини проводили чимало бомбардувань міст і військових об'єктів.
Тоді ж на польовому аеродромі біля Мукачева розміщувалася ескадрилья FliK 10.
У 1924 році "Чехословацькі
державні авіалінії" (ČSA) , які виконували постійний рейс Прага-Кошице, запропонували
продовжити цей рейс на Підкарпатську Русь. 6 березня 1924, після визначення Ужгорода столицею
Підкарпатської Русі, уряд країни вирішив збудувати аеродром на західній околиці міста. Будівництво злітної доріжки та залізобетонного ангару розпочалося у 1926 р. 4 травня 1929 року на
колишньому мочарному громадському пасовищі в ужгородському урочищі Червениця був урочисто відкритий новий аеропорт, а вже 6 травня на ньому приземлився перший регулярний рейс ČSA. Цікаві матеріали з історії ČSA є тут
Фільм про відкриття ужгородського аеропорту
25 травня 1940 року, після анексії краю Угорщиною, було відкрито регулярний авіарейс Будапешт - Кошице - Ужгород.
А "радянська", історія аеропорту розпочалася невдовзі після вигнання з Закарпаття нацистських загарбників, коли зусиллями авіаторів та міських органів влади аеропорт з військового (яким він був під час Другої світової війни) перетворився на цивільний.
А між тим, вже під час Першої світової війни в Ужгороді приземлялися літаки. Зимою
1914-1915 років на військовому
польовому аеродромі поблизу села Мінай, що на південній околиці Ужгороду,
базувалися ескадрильї імперських і королівських військово-повітряних сил
Австро-Угорської монархії FliK 3 (командир чех Рудолф Холека - Rudolf Holeka) та
FliK 14 (K.u.k. Fliegerkompagnie Nr.3 und Nr.14).
FliK 3 була сформована у жовтні 1914 неподалік Відня і озброєна літаками спостереження
німецького виробництва Aviatik В.1. На
озброєнні FliK 14 знаходилися вироблені у Відні фронтові літаки Lohner B I "BAJAZZO",
"BELLONA", "BANDIT" та "BARBAR". Крім розвідувальних польотів, ці машини проводили чимало бомбардувань міст і військових об'єктів.
Тоді ж на польовому аеродромі біля Мукачева розміщувалася ескадрилья FliK 10.
Після закінчення Великої війни територія сучасного Закарпаття була включена до складу Чехословацької Республіки. Вже 3 жовтня 1919 виникла Авіаційна компанія Ужгород (Letecká setnina Užhorod), яка належала Східній авіаційній групі (Východní letecké skupině). Від 15 жовтня 1919
вона підпорядковувалася Командуванню військового повітроплавання у Словаччині (Velitelství vojenského vzduchoplavectva pro Slovensko), а 31 жовтня 1919 була
перейменована на Авіаційну компанію №7. У грудні 1919 на її озброєнні були два
літака Hansa-Brandenburg C.I, два літака Phöenix C.I та один літак L.V.G. C.VI. Від 1 березня до 23
грудня 1920 року нею командував Роберт Еллнер. У березні 1920 її було перебазовано до
Кошіце.
1 січня 1922 в Ужгороді було створено Авіаційну метеостанцію №4 (у березні 1928
пересунута до Нітри).Ужгородське летовище, 1929 рік |
Фільм про відкриття ужгородського аеропорту
Letov Š 218.31 OK-LUD od MLL Užhorod |
1938 рік. Літак B-534 на ужгородському летовищі |
А "радянська", історія аеропорту розпочалася невдовзі після вигнання з Закарпаття нацистських загарбників, коли зусиллями авіаторів та міських органів влади аеропорт з військового (яким він був під час Другої світової війни) перетворився на цивільний.
На значку легкий багатоцільовий вертоліт Мі-2, що був
створений на початку 60-х років. Він широко використовувався в збройних силах
(як зв’язковий і транспортно-санітарний) і в цивільній авіації (як пасажирський
і сільськогосподарський). Серійне виробництво було передано до Польщі, де на
заводі “Swidnik” з 1965 по 1992 роки випущені 5400 Мі-2 усіх моделей.
Екіпаж: 1 чол.
Двигуни: ГТД-350, 2 х 400 е.л.с.
Довжина: повна – 17.42 м, фюзеляжу – 11.4 м
Діаметр гвинта: 14.5 м
Вантаж: 800 кг (або 8 пасажирів)
Максимальна швидкість: 210 км / год
Дальність польоту: 350 км (максимальна – 620 км)
Двигуни: ГТД-350, 2 х 400 е.л.с.
Довжина: повна – 17.42 м, фюзеляжу – 11.4 м
Діаметр гвинта: 14.5 м
Вантаж: 800 кг (або 8 пасажирів)
Максимальна швидкість: 210 км / год
Дальність польоту: 350 км (максимальна – 620 км)
На значку
сільськогосподарський варіант Мі-2. Вертольоти в такій
модифікації оснащувалися двома
600-літровими бункерами для рідких або твердих хімікатів
і 14-метрової штангою обприскувача з 128
соплами. Додатково могла встановлюватися також невелика штанга на
хвостовій балці.
Немає коментарів:
Дописати коментар