"Говерляна" - значки, присвячені масовим сходженням на Говерлу (до 1971 року) ©

Говерла (2061 м над рівнем моря) — найвища вершина українських Карпат і всієї України. Розташована в Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у масиві Чорногора, неподалік від кордону з Румунією.

Відомий дослідник Юзеф Галичер вважав, що назва гори походить з румунської мови та перекладається як «висока гора» (Haliczer Józef, 1935). Подібної думки дотримувався й М. Янко, який пов’язував топонім із румунським словом hovirla — «важкопрохідний підйом» (Янко М.П., 1998).

Версія про угорське походження (від hó — «сніг» та vár — «фортеця» чи, можливо, колишнє значення «гора») видається малоймовірною через відсутність угорських топонімів у найближчому оточенні.

Варто врахувати й історичний контекст: у Мармарощині (рум. Maramureş), історичній області Карпат, до якої належить і сучасний Рахівський район, здавна спільно проживали українці (русини) та румуни. Тому наявність румунських запозичень у місцевій топоніміці цілком закономірна.

У міжвоєнний період, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини (1919–1939), у Карпатах активно розвивалася туристична інфраструктура. Саме тоді виникла традиція виготовляти пам’ятні відзнаки для мандрівників. Перші значки про сходження на Говерлу були у вигляді металевих накладок на туристські палиці – такий тип сувенірів був дуже популярним у Центральній Європі. Вони виконувалися з латуні чи іншого металу, часто з рельєфним зображенням вершини, гербом чи написом.

Туристична сокирка-бартка довоєнного періоду (прообраз трекінгових палок)

о

Значок-накладка на туристську палицю, 30-ті рр. ХХ ст., напис чеською: - "Horský hřeben Hoverla, 2058 m Jasinja" (гірський масив Говерла 2058 м, Ясиня)

о

Значок-накладка на палицю, 30-ті рр. ХХ ст., напис чеською: - "Hoverla, 2058 m" (Говерла 2058 м)

о

Значок-накладка періоду анексії Карпатської України Угорщиною (1939-1944). Напис угорською: - "Hoverla-hegység Visszatert 1939" (гора Говерла. Повернено 1939-го)

Згодом ця традиція поширилася й на інші вершини Карпат, а пізніше – вже у радянський час – з’явилися класичні металеві значки-брошки, які приколювали на одяг.

"Говерляни" - традиційні злети туристів із різних регіонів України з масовим сходженням на вершину Говерли. У Каталозі «Туристские значки», випущеному у 1989 році у Москві, згадуються про 164 значки цієї серії (нижче вказані номери значків за цим Каталогом). Але насправді вже на той час їх вийшло набагато більше.

Ветеран Івано-Франківського альпклубу Ігор Рябоконь, пише: …я хотів би внести ясність щодо хронології деяких знаменних і корисних подій. Не знаю, як зараз, але в ті часи дехто з івано-франківських альпіністів свято вірив, що термін Говерляна має пряме відношення до факту сходження Ярослава Куруса і Анатолія Григоренка на Говерлу 8 березня 1962 року і що саме Івано-Франківська федерація стала першою видавати значок «Альпініст СРСР» за сходження на Говерлу в зимових умовах.

На жаль, це не так. У всіх цих починаннях нас випереджали львів'яни. Вже у Львівській альпініаді 1958 року брали участь ціле відділення «говерлянських» значкістів (в тому числі і автор цих рядків). На той час львівська секція домоглася дозволу всесоюзної Федерації видавати значки за сходження на Говерлу в зимових умовах, плюс один зимовий похід по Карпатам 2-ї категорії складності, регулярну участь у тренуваннях зі скелелазіння. Під терміном Говерляна малося на увазі масове, публічно заявлене сходження. Таке було організовано в масштабах міста в тому ж 1962 року Львівською Федерацією альпінізму.

Після Говерляни 1968 року лави нашої (івано-франківської) секції помітно поповнилися, перш за все за рахунок студентів ІФІНГа. У числі «говерлянців» виявився і викладач ІФІНГа, кандидат технічних наук Михайло Йосипович Роговик. Він настільки «приріс» до гір, що з величезним ентузіазмом взявся за організацію секції в рідному інституті ...

             Говерляна 1969 року відрізнялася від попередніх значною масовістю і дала великий приплив новачків у секції…

Значки перших Говерлян, організованих Закарпатською, Львівською та Івано-Франківською облрадами з туризму:

Газета "Рад.спорт" № 36 від 26 березня 1964

о

Значки 1964 року - напис: - "Говерляна 1964". Автор З. Грицків, латунь, х.е., 26х15 мм, 20.2.13.1.1-3

о

Газета "Рад.спорт" № 38 від 31 березня 1964

о

Значки 1965 року - напис: - "Говерляна 1965". Автор З. Грицків, латунь, х.е., 15х13 мм, 20.2.13.1.4

о

"Спортивна газета" № 39 від 3 квітня 1965

о

Значки 1966 року - напис: - "2061 м, Говерляна 1966",  латунь, х.е. 21х16 мм.Автор В. Ляшко, 20.2.13.1.5-6

о

Значки 1967 року - напис: - "1967, Говерляна 50 (років жовтневого заколоту в Росії)", анод.дюраль, 20х15 мм. Автор Р.Струк, 20.2.13.1.7-8

о

"Спортивна газета" № 43 від 11 квітня 1967

о

Два невідомих значки. Напис: - "Гарай Говерла". Ймовірно, сходження туристів з клубу "Гарай" із міста Жовква Львівської області у 60х- роках минулого століття (подібний значок зі сходження на Пікуй датований 1967 роком). Гарай – назва гори у Жовкві.Латунь, 23х18 мм, фотоспособ. Автор Я.Базулевич

о

Значок Київського механічного заводу імені О. Антонова "КМЗ Говерла - 2058 м" - 60-ті роки ХХ ст.

о

Значок 1968 року - напис: - "Говерляна 1968". Дюраль, травлення, х.е. 20х13 мм. Автор А.Соколова, 20.2.13.1.9

о

"Спортивна газета" № 46 від 16 квітня 1968

о

Значки 1968 року - Нагородний знак учаснику п'яти сходжень. Напис: "За 5 сходжень. Говерляна 1968", 28х18 мм, латунь. Автор В.Ляшко, 20.2.13.1.10-11

о

Значки 1969 року - напис: - "Говерляна 69", латунь, 18х13 мм, травлення. Автор Є.М.Зайцев, 20.2.13.1.13-14

о

"Спортивна газета" № 54 від 13 травня 1969

о

Значки 1969 року - Сходження туристів Чернівецької та Івано-Франківської областей. Напис: - "Говерляна 69, Чернівці, Ів-Франківськ", 40х18 мм, дюраль,  20.2.13.1.17-18

о

"Спортивна газета" № 119 від 9 жовтня 1969

о

Значок 1969 року - дерев'яний, напис по колу: - "Говерляна 69"

о

Значок 1969 року - напис: - "Карпати - Говерляна 1969". Дюраль, травлення.

о

Значок 1969 року - Сходження туристів Дрогобицького турклубу "Бескид", напис: - "Говерла, ДКТ-69. 100 (років з дня народження Леніна (нар.у 1870 р.)", 25х16 мм, дюраль, х.е., 20.2.13.1.19

Одним з найактивніших організаторів Говерлян були туристи з Дрогобича. У 60-ті роки минулого століття дрогобицький туризм отримав потужний поштовх до розвитку і становлення в основному завдяки великому ентузіасту туризму і видатному подвижнику у цій справі – Клавдії Миколаївні Гаховій, вчительці школи №3, яка заснувала клуб туристів “Бескид”. Ця мужня жінка буквально “протаранила” тодішню міську владу – міськом компартії, який виділив приміщення для клубу у центрі міста, на нинішній площі Ринок. Популярність клубу сягнула загальносоюзного масштабу.

Окрім Говерлян, клуб організовував масові зіркові сходження на найвищу вершину Львівщини – гору Пікуй, був співорганізатором різноманітних туристських зльотів та змагань – “Дрогобичанка“, “Веснянка”, “Оснянка” тощо.

Значки 7-го сходження туристів ЛТК, напис: - "2061 Говерляна 1970". Латунь, г.е. 20х14 мм. Автор А.Соколова, 20.2.13.1.20

о

Значки туристів Одеси, напис рос.: - "Говерляна 1970 Одесса". Латунь, 20х14 мм, анод. травлення, 20.2.13.1.21-22

о

Значок 1970 року.  Напис: - "2061 м, Говерляна - 70"

о

Значок Дрогобицького клубу туристів, напис рос.: - "Говерляна ДКТ – 70. 100 лет (років з дня народження Леніна)". 20.2.13.1.23

о

Фотографія організаторів перших Говерлян

о

Частина колекції туристських значків Михайла Шифмана

Прохання до всіх, хто володіє будь-якими відомостями щодо місць випуску даних значків, їх авторів, фотографій з тих сходжень та іншою цікавою інформацією - напишіть!

Продовження "Говерлян" дивіться тут