Значок з зображенням церкви святого Архангела Михаїла з села Глинянець (нині входить до складу Чинадіїва). У 1931 році її перевезли до чеського села Кунчице под Онджейнікем.
 |
| Напис на значку чеською Podkarpatský kostelík v Kunčicích p/od/ O/ndřejníkem/ - Закарпатська церква в Кунчице под Оеджейнікем |
Значки перших Говерлян дивіться тут
Значки 1971-1972 років - тут
Значки 1973-1974 років - тут
Значки 1975-1978 років - тут
Значки
1979-1980 років - тут
Значки та вимпела "Говерляна" 1981 року
 |
| Значок зі сходження туристів з Хмельницького. Напис рос.: - "Говерляна 2061. Хмельницкий 1981". Мідь, 30х20 мм, 20.2.13.1.104 |
 |
| Вимпел "Говерляна 81" туристів зі Стрия |
 |
| Вимпел "Говерляна ПрикВО - 81" |
 |
| Вимпел "Говерляна 81" |
 |
| Сходження тернопільських туристів. Напис рос.: - "Говерляна – 82. Тернополь". Дюраль, 38х28 мм, х.е.20.2.13.1.106 |
 |
| 10-те сходження туристів Молдови. Напис: - "Х Говерляна – 82". Латунь з чорнінням, анод. «під мідь», діаметр 25 мм. Автор Е.М. Зайцев. 20.2.13.1.110 |
 |
| Інші значки 10-го сходження туристів Молдови. Напис: - "Х Говерляна МССР 1982", штаб, інструктор, КРС . |
 |
| Сходження туристів ПрикВО. Напис: - "ПрикВО, Говерляна 1982". Латунь з чорнінням, 25х20 мм, анод. «під мідь». Автор Е.М. Зайцев. 20.2.13.1.111 |
 |
| Вимпел "Говерляна ПрикВО - 82" |
 |
| Згадка про "Говерляну - 82" у статті з історії училища |
 |
| Сходження туристів Львівського державного медичного інституту. Напис рос.: - "Львовский государственный медицинский институт. 1982. Говерляна – сьезду ВЛКСМ" (комуністичної спілки молоді |
Значки Говерляна 1983 року
 |
| Сходження туристів Волині. Напис: - "Говерляна-83, Волинь" |
 |
| 20-те сходження ЛТК, напис рос.: - Говерляна 1983, ХХ лет. Латунь з почерн.анод «під мідь». 30х15 мм, наклад 500 шт. Автор Г.Іванько, 20.2.13.1.112-113 |
 |
| 20-те сходження ЛТК, напис рос.: - Говерляна 1983, ХХ лет. Латунь з почерн.анод «під срібло». Інструктор, КСО та з Червоним хрестом - 34х15 мм, наклад по 50 шт, Автор Г.Іванько, 20.2.13.1.114-117 |
 |
| Вимпел 15-ї "Говерляни ПрикВО" |
Знов "загадка" у нумерації Говерлян ПрикВО: значок десятої вийшов у 1979 році, а п'ятнадцятої - вже у 1983-му?
 |
| 15-те сходження туристів ПрикВО. Напис: - ПрикВО, XV Говерляна. Латунь, 32х26 мм. Автор Г. Іванько, наклад 150 шт. 20.2.13.1.118 |
 |
| 15-те сходження туристів ПрикВО. Напис: - XV Говерляна ПрикВО. Латунь, діаметр 20 мм. Автор Е.М.Зайцев. 20.2.13.1.119-120 |
 |
| 15-те сходження туристів ПрикВО. Напис: - XV Говерляна ПрикВО. Латунь 20х40 мм. Автор Е.М.Зайцев. наклад по 150 шт. 20.2.13.1.121-123 |
 |
| Вимпел "Говерляна 83" |
Якщо
у Вас є додаткова інформація про значки, які Ви бачите у цьому блогу, будь-ласка пишіть нам.
Продовження тут
- Чому і як “прописався” у Берегові пам’ятник Шандору Петефі в інтерв’ю виданню UA-reporter розповів один з ініціаторів виготовлення і встановлення монументу, організатор і ведучий урочистості з цієї нагоди, тодішній заступник голови районної ради Арпад Далмай: - Петефі – один з найвідоміших і найвагоміших угорських поетів, гідне місце посідає він і у світовій літературі. Він не лише поет, а й полум’яний революціонер, який із зброєю в руках захищав свободу свого народу від утисків австрійських гнобителів. 12 липня 1847 року, подорожуючи по країні, Петефі побував у Берегові, де написав свій знаменитий вірш “Полудень у полі”. У своїх “Дорожніх листах” він з теплотою і визнанням писав про наше місто. А от Ужгород через невпорядкованість йому не сподобався. Так само, як і Мукачівський замок, де в той час знаходилася в’язниця: остання навіювала йому страх.
Як голова створеного у 1984 році літературного клубу ім.Дюли Іллейша та районної організації КМКС я ініціював збирання коштів на виготовлення пам’ятника Шандору Петефі. На заклик відгукнулось чимало людей… Скульптору зробив Томаш Керешені з Будапешту, відливав монумент у бронзі скульптор Шандор Шебештєн...
.jpg)
7 жовтня 1907 року в залі Вігадо (Vigadó) Рада юристів Будапешта організувала загальноугорську асамблею на честь Іштвана Вербочі. Міністр юстиції Гюнтер виголосив велику промову про Вербочі. На цих зборах була заснована Національна асоціація юристів Угорського Королівства (Országos Ügyvédgyűlés).
 |
| Значок учасника Перших загальноугорських зборів адвокатів на честь Іштвана Вербочі. Напис угорською: - "Országos Ügyvédgyűlés Budapesten 1907", на значку портрет Вербочі з публікації історика Пала Ясая (1846 р) |
1908 року у центрі Будапешту було встановлено пам’ятник Іштвану Вербочі.
Іштван Вербочі ( Werbőczy István, в різних варіантах написання Werbőczí, Verbőczy, Verbőczi ) це угорський правник та державний діяч, дипломат, великий земельний власник. Народився на території сучасного
Закарпаття між 1460 і 1470 роками, ймовірно, у селі Verbőc Угочанського комітату (сучасне Вербовець у
Вилоцькій селищній громаді Берегівського району), інші дослідники вважають його
батьківщиною село Alsókerepec - Нижній Коропець (нині у Мукачівській
міській громаді).
Пам'ятна медаль "Доктор медицини Андрій Новак" заснована Фондом Новака при Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака
Орден Мукачівської греко-католицької єпархії "Священномученик Теодор Ромжа" ІІІ-го ступеня
 |
| Значок-кокарда на шкільний берет, напис угорською: - Beregszász M. Kir. Állami Gimnazium - Берегово, угорська королівська державна гімназія. Праворуч - реконструкція значка з використанням ШІ. |
 |
| Вигляд значка з аверсу і реверсу. Beregszász Magyar királyi állami gimnázium |
 |
| Гімназія на листівці 1918року |
Beregszász M. Kir. Állami Gimnazium - Beregszász Magyar királyi állami gimnázium - Берегово, угорська королівська державна гімназія
 |
| Листівка 20-х років ХХ ст., написи чеською та угорською. |
