субота, 13 лютого 2016 р.

Медалі виставки виноробів Закарпаття, Ужгород - 1933 рік


Напередодні виставки газети повідомляли: - Ужгород, 15 березня. — Крайова виноробська виставка Підкарпатської Русі, що відбудеться в Ужгороді від 1 до 9 квітня, як свідчить хід підготовчих робіт, стане гідним оглядом розвитку виноробства на Підкарпатській Русі. Вже тепер вона обіцяє забезпечити головному місту краю — Ужгородові — жвавий наплив гостей.

Виставка викликає велике зацікавлення в Польщі, а також в інших державах. Дотепер про свою участь заявили 102 виробники вина, близько 25 винних торговців, а також чимало експонентів, які представлять машини, знаряддя та інше обладнання, необхідне для виноробного і винопідвального господарства.

Для відвідувачів виставки встановлено 50-відсоткову знижку на зворотний залізничний проїзд до всіх станцій республіки. Для цього вони повинні зберегти квиток, за яким прибули до Ужгорода, та одержати відповідне посвідчення у виставковому комітеті.

Вирізка з газети Slovensky Vychod №63 від 16 березня 1933 року

о


о
Вирізка з газети Час №1535 за 16 лютого 1934 р.

о

Газета Moravskoslezský Deník № 101 від 11 квітня 1933 року писала: - Успіх винної виставки в Ужгороді. Учора завершилася регіональна винна виставка в Ужгороді, яку загалом відвідали понад 12 000 людей. Загальний обсяг угод на виставці перевищив чверть мільйона крон. Було здійснено численні замовлення, наприклад, компенсаційне замовлення на 5 вагонів вина до Польщі, 3 вагони до Чехії, а також низку форвардних замовлень. V. Шенборн та винні підвали Бухгайм біля Берегова отримали першу премію за свою виставку та якість вина, а другу премію отримали державні винні підвали в Береговому тощо.
Медалі лауреатів виставки виноробів Закарпаття, що проходила в Ужгороді у 1933 році. Серед переможців цими медалями були нагороджені також Гейза Гьонц (Gönczi Győző) з Мукачева, ужгородець Еміл Вайда (Vajda Emil) та Костянтин Грабар з села Чертеж (чи не міський староста Ужгороду?). Напис на аверсі чеською: "Zemská vinařská výstava v Užhorode", на малюнку – панорама Ужгороду з гори Калварія; на реверсі: українською (нарєчіє): "Краєва винарська выставка" та угорською: "Országos  borászati kiállítás", по центру вигравіювано прізвище переможця, по колу – виноградна лоза.
о

Медаль виставки учнівських робіт в Мукачеві, 1937 рік


Медаль виставки учнівських робіт в Мукачеві, 1937 рік.
Напис на аверсі чеською: "Zemská výstava učňovských prací v Mukaceve", малюнок - дівчина в українському національному одязі з лавровим вінком переможця; на реверсі - імперсько-руською: "Краевая выставка ученическихъ работъ въ Мукачеве", зображення: у лавровому вінку герб Підкарпатської Русі. 
Зображення звідсі

пʼятниця, 12 лютого 2016 р.

Значок "90-річчя заснування Мукачівської єврейської гімназії" ©

1924-2014
Значок "90-річчя заснування Мукачівської єврейської гімназії"
м
Логотип Мукачівської єврейської гімназії у 1938-1944 роки. Під час угорської окупації Закарпаття таке зображення було й на значку-кокарді, що кріпилася на форменій пілотці учнів гімназії 

о

о

о

Коротка історія Мукачівської єврейської гімназії
м
Новозбудований (у 1926 році) будинок Мукачівської єврейської гімназії
м



Дослідження про діяльність гімназії у 1938-1944 рр. (угорською мовою) є тут
Детально про святкування дивиться тут
Про Ужгородську єврейську гімназію є тут

середа, 3 лютого 2016 р.

Значок матчевої зустрічі з лижних видів спорту команд Словаччини та Підкарпатської Русі, 1933 р.


Однією з організацій, що активно пропагувала зимові види спорту на Закарпатті в чехословацькому періоді, було спорттовариство "Сокіл". Його учасники неодноразово брали участь й у змаганнях поза межами Підкарпатської Русі. Одним із таких змагань – у словацькій Кремниці – й присвячений цей значок. У змаганнях загалом взяло участь 250 учасників, про них навіть був знятий документальний фільм.
Значок кольору бронзи, 17x23 мм, випущений монетним двором у Кремніці, клеймо AH (A.Hám), напис: Sokolské závody Slovenska a P.Rusі v Kremnici 1933

о


Виявляється, стрибки на лижах з трампліну та лижні гонки були популярними на Закарпатті (про це можна також прочитати тут і тут).

Ось як пише про спорт у "дорадянському" Закарпатті Володимир Тарасюк (про мешканців села Доманинці): - "Тим часом добре зарекомендували себе доманинчани ще й у лижному спорті. Тут свої здібності виявили Юрій Беняк, Йосип Стріпай, Ярослав Бенеш, Йосип Пеняк, які вигравали чимало змагань, зокрема в 1940 році Кубок Угорщини (в угорській спортивній статистиці таких даних немає - О.Ц.). До речі, 1991 року в Доманинцях з'явилася вулиця Юрія Беняка. Не кожне село похвалитися таким ушануванням спортсменів. Між іншим, один із них - Славко Цимбрила - виступав на першості Європи в складі збірної команди Чехословаччини (виступав в особистому заліку, у збірній не був - О.Ц.). У свою чергу Юрій Бенеш зарекомендував себе в стрибках із трампліна, був включений до збірної Угорщини на змагання з командою Німеччини, і лише війна завадила йому взяти участь у спортивних баталіях. Натомість 1949 р. в Хусті, захищаючи честь Ужгородського району, доманинчани в запеклій боротьбі з командою Рахівського району виграли першість області…
Можна згадати й інші вагомі факти зі спортивної біографії села. Скажімо, в прикладних видах чемпіоном чехословацької армії був Михайло Чобаній. Проводилися в селі чудові вечори за участю гімнастів та акробатів. У 1940-1941 pp. доманинчани неодноразово здобували призи на різних змаганнях із футболу, легкої атлетики, стрибках із трампліна на лижах".