Спортивна відзнака старості гімнастичного товариства "Сокіл" у Рахові, 1931 р.

 

Спортивна відзнака з написом "Своєму старості почесне членство гімнастичного товариства «Сокіл» у Рахові, 30.04.1931 р. (в оригіналі напис чеською - "Svému starostovi vděčné členství tělocvičné jednoty Sokol v Rachově 30/4.1931"). 

Якоїсь інформації щодо цієї нагороди поки що знайти не вдалося.

Значки "Географічний центр Європи" Рахів - Костилівка

Географічний центр Європи — гіпотетична точка, що відмічає географічний центр Європи

о

о

о

Значки "Гуцульських" фестивалів у Рахові, 1993 та 1997 рр. ©

Фестивалю передував, 17–23 серпня, Перший світовий Конгрес гуцулів, який проходив в Івано-Франківську, Яремчі, Верховині, Косові і Коломиї. В його рамках було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Гуцульщина: перспективи її соціально-економічного і духовного розвитку в незалежній Україні», прийнято ряд звернень до влади і народу, репрезентовано Гімн Гуцульщини.

Третій Міжнародний Гуцульський фестиваль, відбувся у Рахові 28–29 серпня 1993 р. Рахівщину на фестивалі представляли такі добре відомі далеко за межами краю художні колективи, як самодіяльні народні ансамблі пісні і танцю «Лісоруб», «Ялина», «Гуцульщина», «Тиса», «Карпати». Вперше на фестивалі виступали церковні хори духовної музики.

У Рахові також проходили VІІ (26-28 вересня 1997) і ХV (2-4 вересня 2005) міжнародні Гуцульські фестивалі.

Значки про інші фестивалі на Закарпатті є тут і тут

Значок "Чемпіонат України серед юніорів з лижного туризму 2010".

12-16 лютого 2010 року у селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області відбувся Чемпіонат України серед юніорів з лижного туризму.

Захід проводився Міністерством освіти і науки України та Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.

У чемпіонаті взяли участь команди Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької областей, Києва та Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

До програми заходу увійшли змагання на дистанціях "Лижний маршрут" та "Смуга перешкод", під час яких діти рухалися за азимутом, долали лавинонебезпечні схили, показували свою майстерність при швидкісному спуску, підйомі по схилах "драбинкою" і зигзагом, демонстрували вміння надавати першу медичну допомогу, транспортували "потерпілого" на нартах та багато іншого.

Переможцями змагань на дистанції "Смуга перешкод" визнані команди Волинської області (1 місце), Сумської (2 місце) та Закарпатської (3 місце) областей; на дистанції "Лижний маршрут" - команди Волинської (1 місце), Закарпатської (2 місце) та Івано-Франківської (3 місце) областей. У загальнокомандному заліку 1 місце посіла команда Волинської області (тренер Тананайський Ю. В.), 2 місце – Закарпатської (Левинець М. М.), 3 місце - Рівненської областей (Бабенко Ю.А.).

Значки Карпатського національного природного парку та Карпатського заповідника

Карпатський національний природний парк — перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. Він був створений постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1980 р. № 376. Ще у 1921 році у межах його нинішньої території на площі 447 га було створено резерват для охорони Чорногірських пралісів. Частина нинішньої території парку з 1968 по 1980 рік була у складі Карпатського державного заповідника, від якого при створенні парку були відокремлені Говерлянське і Високогірне лісництва.

Значок науково-практичної конференції, присвяченої 20-річниці Карпатського державного заповідника, Рахів, 1988, зображена емблема Карпатського заповідника

Значок семінару по заповідній справі, Рахів, 1990, зображена емблема Карпатського заповідника

 в

Значок семінару по заповідній справі, Рахів, 1992, зображена емблема Карпатського заповідника та едельвейс (шовкова косиця)

в

В 1968 році уряд України для збереження унікальних гірських ландшафтів прийняв Постанову про організацію Карпатського заповідника на площі 12,6 тис. га. За сорокарічну історію існування його територія неодноразово збільшувалася. На сьогодні майже 2,5 відсотки території регіону знаходиться під охороною заповідника, що з 1992 року входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У складі Карпатського біосферного заповідника, загальна площа якого складає 53630 гектарів, налічується шість відокремлених масивів, а також ботанічні заказники державного значення «Чорна Гора» і «Юлівська Гора».

Значок "Великий Бичків. Лісохімкомбінат імені Івана Локоти. 100 років"

Значок "100 років лісохімкомбінату імені Івана Локоти. Великий Бичків"

1968 рік

В 1868 році у Великому Бичкові збудували перше лісохімічне підприємство не лише Закарпаття, але й усієї Угорщини — хімзавод "Клотільда", що належав австрійцю Франку Мюллеру. Це було перше в Угорщині хімічне підприємство з сухої перегонки деревини з цехами по виробництву сірчаної кислоти, соди, селітри, глауберової солі. З того часу і аж до 90-х років минулого століття лісохімічна галузь була невід’ємною частиною життя селища. 

Акціонерне товариство хімічних заводів «Klotild» у Великому Бичкові. 1910-і роки

Акціонерне товариство хімічних заводів «Klotild» у Великому Бичкові. 1918 рік

Великий Бичків— селище міського типу, яке розміщене на правому березі Тиси, у місці де у неї впадає річка Шопурка. Населення близько 9300 чоловік. Це найстаріший населений пункт Рахівщини. Перші згадки про населений пункт, зустрічаються ще в кінці ХІV століття, хоча ряд джерел вказує на те, що заселення Бичкова почалося ще наприкінці ХІІІ ст.