Значок "Ужгород 1989 рік - Республіканський /медичний/ семінар"

 Значок Республіканського /медичного/ семінару, що 1989 року проходив в Ужгороді.

Значок XVII конференції Інституту археології АН УРСР, Ужгород, 19—21 квітня 1978

 Значок XVII конференції Інституту археології АН УРСР, що відбулася в Ужгороді 19-21 квітня 1978 року.

Скрін з журналу "Археологія" №30 - 1979 р.

 

Значок "Ужгород - телебачення"

 Значок "Ужгород - телебачення", 80-ті роки ХХ ст.

Початок історіїзакарпатського телебачення

Історія Закарпатського телебачення розпочинається в 1962 році. Тоді вперше у Хусті було встановлено передавач у школі-інтернаті. Його подарував львівський телецентр. Сам телевізійний передавач транслював програму передач львівського телебачення. Тоді пристрої використовували на аматорському рівні вихованці освітнього закладу для занять у радіотехнічному гуртку. Цей передавач був у Хусті до 1963 року. У 1964 році його перевезли до обласного центру – саме тоді почалося будівництво нової радіорелейної лінії сполучення “Москва-Київ-Львів-Словаччина-Угорщина” для зв’язку інтербачення. Цей передавач встановили на горі Токарня поблизу Ужгорода.

 У 1965 році телебачення вирішили розвивати. На той час вже готували випуски новин, програми передач із виступами мистецьких та аматорських колективів. Також на 16-міліметрову плівку знімалися і кінофільми. Нині у кінофонді Закарпаття вони ще збереглися. Усі готувалися та знімали на території області. Редактори разом з іншими колегами монтували на Закарпатті, а до Львова вже везли готову змонтовану продукцію. Вже звідти вона потрапляла до ефіру.

 Набагато раніше, а саме у 1957 році, було введено в експлуатацію спеціальний будинок радіо. Саме тут журналісти готували перші програми передач. Були сформовані цілі команди професіоналів як для роботи на телебаченні, так і для роботи на радіо. Це був величезний прорив на регіональному рівні. Щодня виїжджала безліч знімальних груп, щоб оперативно висвітлювати події життя краю. Безперечно, цим займалося і радіо, а тому випуски новин могли бути кардинально різними.

 Подальший шлях закарпатського телебачення

В 1980 році стало можливим робити запис та трансляцію у кольорі завдяки іншому вже обладнанню, що прийшло до Ужгорода з Москви. Це був просто величезний прогрес, бо вже у 1983 році змінилася нова апаратура, що поступово дозволила глядачам бачити повну гаму кольорового зображення. В 1982 році було завершено будівництво ще одного корпусу студії АСБ. З чого часу діяла своєрідна база кіновиробництва. Водночас велася робота з виготовлення синхронних кіноматеріалів. У 1981 році з’явилася проявна кольорова машина. Також творчий технічний персонал отримав комплект ТЖК від угорських колег, де записували окремо на магнітофон звук та окремо на плівку знімали відео. Тоді виїжджала ціла потужна група у складі редактора, режисера, освітлювача та звукорежисера, щоб зняти випуск новин.

Значок "Симпозіум ссср-ЧССР "Травні ферменти" в Ужгороді

 Значок "Симпозіум ссср-ЧССР "Травні ферменти", що проходив в Ужгороді (про це говорить герб міста на значку). Рік випуску значка - ? Подібний симпозіум проходив в Ужгороді й 1976 року.

Значок "Ужгород 1970 - Львівський ЦТІ"

 Значок "Ужгород 1970 - Львівський ЦТІ" - випущений з нагоди відкриття в Ужгороді філіалу Львівського ЦТІ /Центру технічної інформації/ - повна назва - Львівський міжгалузевий територіальний центр науково-технічної інформації та пропаганди УкрНДІНТІ Держплану України

Значок "Білатеральний симпозіум ссср-ЧССР "Травні ферменти" - Ужгород, 1976

 Значок "Білатеральний симпозіум ссср-ЧССР "Травні ферменти" - Ужгород, 1976 (білатеральний, тобто - двосторонній).

Значок "XV Українська республіканська конференція з органічної хімії", Ужгород, 1986 рік.

 Значок XV-ї Української республіканської конференції з органічної хімії, що у вересні 1986 року проходила в Ужгороді. Організаторами конференції, участь в якій брали 120 учасників,  були Академія наук України та Українське відділення ВХТ імені Дмитра Менделєєва.