Мукачево, 1975. 1-й зліт наставників молоді Закарпаття

Значки випущені на заводі "Мукачівприлад"

Медаль лауреата фестивалю "Вечори над Латорицею" 1975 року та значок мукачівського міськкомітету ЛКСМУ, що його організовував

Фестиваль-конкурс естрадного мистецтва "Вечори над Латорицею" був заснований у вересні 1964 році виконкомом Мукачівської міської ради, відділом культури та Мукачівським міським комітетом комсомолу і на той час був одним з найперших фестивалів естрадного мистецтва в Україні.  З роками він набув все ширшої популярності серед шанувальників естрадного мистецтва не тільки м. Мукачева, а й далеко за його межами. Згідно Положення, фестиваль проводився один раз на рік. З різних причин фестиваль-конкурс всупереч першоджерельному Положенню, не проводився щорічно, а з 2000 року  зовсім припинив свою діяльність. З вересня 2007 року, за ініціативи міського голови, а нині народного депутата України Василя Васильовича Петьовки традиційний фестиваль-конкурс естрадного мистецтва "Вечори над Латорицею" відроджено.

"Говерляна" - значки, присвячені масовим сходженням на Говерлу (до 1971 року) ©

Гора Говерла (2061 м над рівнем моря) є найвищою вершиною української частини Карпат і всієї України. Розташована у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей у масиві Чорногора, неподалік від кордону з Румунією.

Відомий дослідник Юзеф Галичер вважав її назву похідною з румунської і перекладав як “висока гора” (Haliczer Józef. 1935). Цю думку підтримує й М.Янко, який приводить рум. hovirla - “важкопрохідний підйом” (Янко М.П. 1998). Угорське походження (hó „сніг”, var „фортеця” (можливо, раніше „гора”?) назви є маловірогідним через відсутність угорських топонімів у найближчому оточенні. Відомо, що у Мармаро́щині (рум. Maramureş, Марамуреш) – історичній області в Карпатах, до якої відноситься й сучасний Рахівський район, споконвіку спільно проживали українці (руські, русини) й румуни.  

Перші відзнаки на згадку про сходження на Говерлу з'явилися ще у першій чверті ХХ століття - коли наш край входив до складу Чехословаччини. Це були металеві значки-накладки на туристські палиці.

Туристична сокирка-бартка довоєнного періоду (прообраз трекінгових палок

Значок-накладка на туристську палицю, 30-ті рр. ХХ ст., напис чеською: - "Horský hřeben Hoverla, 2058 m Jasinja" (гірський масив Говерла 2058 м, Ясиня)

Значок-накладка на палицю, 30-ті рр. ХХ ст., напис чеською: - "Hoverla, 2058 m" (Говерла 2058 м)

Значок-накладка періоду анексії Карпатської України Угорщиною (1939-1944). Напис угорською: - "Hoverla-hegység Visszatert 1939" (гора Говерла. Повернено 1939-го)

"Говерляни" - традиційні злети туристів із різних регіонів України з масовим сходженням на вершину Говерли. У Каталозі «Туристские значки», випущеному у 1989 році у Москві, згадуються про 164 значки цієї серії (нижче вказані номери значків за цим Каталогом). Але насправді вже на той час їх вийшло набагато більше.

Ветеран Івано-Франківського альпклубу Ігор Рябоконь, пише: …я хотів би внести ясність щодо хронології деяких знаменних і корисних подій. Не знаю, як зараз, але в ті часи дехто з івано-франківських альпіністів свято вірив, що термін Говерляна має пряме відношення до факту сходження Ярослава Куруса і Анатолія Григоренка на Говерлу 8 березня 1962 року і що саме Івано-Франківська федерація стала першою видавати значок «Альпініст СРСР» за сходження на Говерлу в зимових умовах.

На жаль, це не так. У всіх цих починаннях нас випереджали львів'яни. Вже у Львівській альпініаді 1958 року брали участь ціле відділення «говерлянських» значкістів (в тому числі і автор цих рядків). На той час львівська секція домоглася дозволу всесоюзної Федерації видавати значки за сходження на Говерлу в зимових умовах, плюс один зимовий похід по Карпатам 2-ї категорії складності, регулярну участь у тренуваннях зі скелелазіння. Під терміном Говерляна малося на увазі масове, публічно заявлене сходження. Таке було організовано в масштабах міста в тому ж 1962 року Львівською Федерацією альпінізму.

Після Говерляни 1968 року лави нашої (івано-франківської) секції помітно поповнилися, перш за все за рахунок студентів ІФІНГа. У числі «говерлянців» виявився і викладач ІФІНГа, кандидат технічних наук Михайло Йосипович Роговик. Він настільки «приріс» до гір, що з величезним ентузіазмом взявся за організацію секції в рідному інституті ...

             Говерляна 1969 року відрізнялася від попередніх значною масовістю і дала великий приплив новачків у секції…

Значки перших Говерлян, організованих Львівським туристичним клубом:

1964 рік - напис: - "Говерляна 1964". Автор З. Грицків, латунь, х.е., 26х15 мм, 20.2.13.1.1-3

 в

1965 рік - напис: - "Говерляна 1965". Автор З. Грицків, латунь, х.е., 15х13 мм, 20.2.13.1.4

 в

1966 рік - напис: - "2061 м, Говерляна 1966",  латунь, х.е. 21х16 мм.Автор В. Ляшко, 20.2.13.1.5-6

 в

1967 рік - напис: - "1967, Говерляна 50 (років жовтневого заколоту в Росії)", анод.дюраль, 20х15 мм. Автор Р.Струк, 20.2.13.1.7-8

 в

Два невідомих значки. Напис: - "Гарай Говерла". Ймовірно, сходження туристів з клубу "Гарай" із міста Жовква Львівської області у 60х- роках минулого століття (подібний значок зі сходження на Пікуй датований 1967 роком). Гарай – назва гори у Жовкві.Латунь, 23х18 мм, фотоспособ. Автор Я.Базулевич

Значок "Гарай Говерла"

 в

1968 рік - напис: - "Говерляна 1968". Дюраль, травлення, х.е. 20х13 мм. Автор А.Соколова, 20.2.13.1.9

 в

1968 рік - Нагородний знак учаснику п'яти сходжень. Напис: "За 5 сходжень. Говерляна 1968", 28х18 мм, латунь. Автор В.Ляшко, 20.2.13.1.10-11

 в

1969 рік - напис: - "Говерляна 69", латунь, 18х13 мм, травлення. Автор Є.М.Зайцев, 20.2.13.1.13-14

 в

1969 рік - Сходження туристів Чернівецької та Івано-Франківської областей. Напис: - "Говерляна 69, Чернівці, Ів-Франківськ", 40х18 мм, дюраль,  20.2.13.1.17-18

 в

1969 рік - Дерев'яний, напис по колу: - "Говерляна 69"

 в

1969 рік - Сходження туристів Дрогобицького турклубу "Бескид", напис: - "Говерла, ДКТ-69. 100 (років з дня народження Леніна (нар.у 1870 р.)", 25х16 мм, дюраль, х.е., 20.2.13.1.19

Фільм про "Говерляну - 69"

Одним з найактивніших організаторів масових Говерлян були туристи з Дрогобича. У 60-ті роки минулого століття дрогобицький туризм отримав потужний поштовх до розвитку і становлення в основному завдяки великому ентузіасту туризму і видатному подвижнику у цій справі – Клавдії Миколаївні Гаховій, вчительці школи №3, яка заснувала клуб туристів “Бескид”. Ця мужня жінка буквально “протаранила” тодішню міську владу – міськом компартії, який виділив приміщення для клубу у центрі міста, на нинішній площі Ринок. Популярність клубу сягнула загальносоюзного масштабу.

Окремим рядком слід згадати такі масові заходи, як “Говерляна”, зіркові сходження на найвищу вершину Львівщини - г.Пікуй, різноманітні змагання з туризму – “Веснянки”, “Оснянки” тощо. Достойним послідовником славного клубу “Бескид” прагне стати дрогобичський турклуб "Віват".

о

7-те сходження туристів ЛТК, напис: - "2061 Говерляна 1970". Латунь, г.е. 20х14 мм. Автор А.Соколова, 20.2.13.1.20

 в

Сходження туристів Одеси, напис рос.: - "Говерляна 1979 Одесса". Латунь, 20х14 мм, анод. травлення, 20.2.13.1.21-22

в

Напис: - "2061 м, Говерляна - 70"

в

Сходження туристів з Дрогобича, напис рос.: - "Говерляна ДКТ – 70. 100 лет (років з дня народження Леніна)". 20.2.13.1.23

Фотографія організаторів перших Говерлян

Фрагмент колекції туристських значків Михайла Шифмана

Прохання до всіх, хто володіє будь-якими відомостями щодо місць випуску даних значків, їх авторів, фотографій з тих сходжень та іншою цікавою інформацією - напишіть!

Продовження "Говерлян" дивіться тут