|
Значок "Газопровід "Братерство", напис: - КУМГ (Київське управління магістральних газопроводів), 1948 (рік побудови газопроводу з Дашави до Києва) - 1973 (рік здачі газопроводу з Ужгороду до кордону Чехословаччини з Австрією та Німеччиною).
|
|
Газова промисловість
України бере свій початок ще за часів
Австро-Угорщини на території сучасної
Івано-Франківської та Львівської
областей. Спочатку газ був побічним
продуктом видобутку нафти. Потім
навчились використовувати і його.
|
Значок "/газопровод/ "Братерство" |
Активний
розвиток газової галузі почався в
Україні після Першої світової війни
внаслідок відкриття Дашавського газового
родовища, яке почало постачати газ у
тоді ще польську Галичину. Поступово
Дашава почала постачати газ до Львова,
Дрогобича, Стрия. Одразу після закінчення
другої світової у 1945-му році СРСР
продовжив постачати український газ
до Польщі. Згодом було введено в
експлуатацію газопровід Дашава-Київ
(1948), який у 1951 добудували
до Москви. Так український газ почав
постачатись до Росії.
В
1950-му році в Україні було
відкрито Шебелинське газове родовище,
і вже за 6 років пальне з
цього родовища пішло на Харків,
Дніпропетровськ, Запоріжжя та Бєлгород.
В 1960-му році - і до Києва. Газ із Західної
України почав постачатись до Білорусі
через газопровід Дашава-Мінськ. Звідти
український газ дійшов до Литви та
Латвії… Шебелинське родовище забезпечувало
практично всю промисловість України
та частково Росії, отже, додаткові газові
запаси Західної України можна було
спрямувати на газову експансію в Європу.
Контракт на будівництво
газопроводу "Братерство" був підписаний в
грудні 1964 року, а через два з половиною
роки газопровід довжиною 550 кілометрів
був урочисто введений в експлуатацію.
Газопровід, який починався
у місті Долина Львівській області, 183
км проходив Карпатами та на Закарпатті
перетинав державний кордон. Перший газ
потрапив новим трубопроводом до
тодішньої Чехословаччини 30 червня
1967 року. 1968-го газопровід "Братерство" дотягнули міста Баумгартен, що на
австрійському кордоні – так український
газ пішов до Австрії.
29
червня 1967 року –
біля села Руська на чехословацько-радянському
кордоні урочисто відкрито роботу
міждержавного газопроводу "Братерство"
між СРСР і Чехословаччиною. Фото: TASR –
Gabriel Bodnár
о |
Чехословацький значок "Будівельник транзитного газопроводу", напис чеською - Budovatel tranzitniho
plynovodu |
о |
Чехословацький значок (та його мініатюра) "Кращий працівник державного підприємства "Транзитний газопровод", Прага". Напис чеською - Nejlepsi pracovnik n.h. "Tranzitni plynovod" Praha |
о |
Чехословацькі значки державного підприємства "Транзитний газопровод". Напис чеською - n.p. Tranzitni plynovod |
1970
року було прийнято рішення побудувати
1100 кілометровий транзитний трубопровід
від Закарпаття територією тодішньої
Чехословаччини, до Австрії та ФРН, його
будівництво зайняло 2,5 роки.
|
Чехословацька медаль "Учаснику будівництва 1-ї черги транзитного газопроводу", напис чеською - Učastnikum výstavby 1. etapu tranzitniho plynovodu |
о |
Чехословацький значок "Транзитний газопровод, квітень 1973", напис чеською - Tranzitni plynovod - duben 1973, прапори Чехословаччини та Німеччини. |
о |
Чехословацький значок "Транзитний газопровод", прапори Чехословаччини та ссср. |
Після
вичерпання запасів природнього газу в
українських родовищах подальше
нарощування експорту газу у радянської
імперії відбувалось за рахунок спорудження
нових магістральних газопроводів від
родовищ Південного Уралу та Тюмені до
Ужгороду, як місця входу у словацький
газотранспортний коридор. Будувалися
ці газопроводи будівельними організіціями
з Болгарії, Угорщини, НДР (Східної
Німеччини), Польщї, Чехословаччини та
ссср. Було споруджено:
-
у 1975-1978
роках - газопровід
Союз від Оренбургського
газоконденсатного родовища;
Запланована протяжність газопроводу
становила 2750 км, траса була розділена на
п'ять ділянок. Згідно з початковими
угодами, будівництво ділянок було
розподілено між державами-членами таким
чином: етап I: Польща 558 км, етап II:
Чехословаччина 562 км, етап III: Угорщина
596 км, етап IV: НДР 518 км, етап V: Болгарія
516 км. Румунія зробила свій внесок у
розвиток підприємства, надавши
конвертовану валюту для закупівлі
обладнання для газопереробних заводів,
які були збудовані поблизу
Оренбурзького газового родовища.
Однак
сценарій будівництва секцій кілька
разів видозмінювався, в результаті чого
Угорщина нарешті провела будівництво
Секції V (Гусятин-Богородчани-Хуст).
Будівництво почалося в 1975 році, а поставки
газу почалися в січні 1979 року.
Цікаво, і це
свідчить про відносини між Радянським
Союзом та іншими країнами-сателітами,
що вже в першій статті Договору зазначено:
"Зазначений магістральний газопровід
і пов'язані з ним об'єкти переходять у
власність Радянського Союзу".
Ще до думки
про те, що кошти надасть Радянський
Союз, стаття III дає зрозуміти, що
країни-учасниці забезпечать "будівництво
всього комплексу газопроводу (під ключ)
власними силами і засобами". Навіть "вільно конвертовану валюту" для
покупки в країнах Заходу необхідного
обладнання повинні були "добровільно" надавати союзники. По суті, Радянський
Союз надавав будівельникам можливість
будувати. Союзникам, пониженим до
субпідрядників, було дозволено працювати "суворо відповідно до правил і норм, що
діяли в Радянському Союзі".
Цим контрактом
Радянський Союз по суті забезпечив собі
дуже пільговий кредит, оскільки мав
погасити витрати союзників постачанням
газу протягом 12 років. (Протокол, п. 2)
З появою
газопроводу соціалістичні країни стали
ще більш економічно залежними від ссср, хоча не можна
ігнорувати той факт, що, виходячи з
довгострокових міркувань економічної
політики, тодішні керівники не могли
знайти альтернативи грандіозним
інвестиціям.
Так званий "червоний шов", який
ознаменував завершення будівництва
газопроводу, урочисто був зварений 27
жовтня 1978 року в Закарпатській
області. Поставки газу почалися в січні
1979 року. Трубопровід отримав назву "Союз", що символізувало співпрацю країн, що брали
участь в інвестиціях.
|
Значок "Газопровод "Союз" - Оренбург (початковий пункт газопроводу) |
о |
Значок "Газопровод "Союз". прапори країн-учасниць будівництва |
о |
Схема угорської ділянки газопроводу "Союз" |
о |
Значок "Газопровод "Союз" V - п'яту ділянку газопроводу, що вела через Карпати на Закарпаття, прокладали будівельники з Угорщини |
о |
Угорський значок, присвячений газопроводу "Союз", напис угорською Testvériség /Братерство/ 1976 (рік надходження газу до Угорщини). Деякі джерела в Угорщині вважають цей газопровод за частину газопроводу "Братерство". |
о |
Угорська медаль "За будівництво оренбургського газопроводу 1975-1977", напис угорською - "Az Orenburgi Gázvezeték építéséért 21. ÁÉV". Посередині емблема колишньої Державної
будівельної компанії № 21,
яка брала участь у будівництві газопроводу,
багатоповерхова будівля, за нею заводський
цех, а на високій будівлі напис:
21. ÁÉV. З іншої сторони медалі фрагмент карти центральної Європи, у правій верхній частині - Українські Карпати та обрис Закарпатської області. Діаметр медалі 105 мм, товщина - 5 мм |
о |
Угорська одностороння медаль "Альянс з будівництва газопроводу 1975 - 1978", напис угорською - Szövetség Gázvezeték Építéséért 1975-1978 |
о |
Німецькі значки Траса дружби.
Напис німецькою - Druschba-Trasse Zentrales
Jugendobjekt (центральний
молодіжний об'єкт) der FDJ (Freien
Deutschen Jugend)
Траса
дружби — так називали свої ділянки всіх
газопроводів, які німецькі будівельники
зводили на території колишньої радянської
імперії з 1975 по 1993 роки. Патронат над
будівництвом на трасі між українськими
містами Кременчук та Бар здійснювала
Спілка вільної німецької молоді (FDJ). |
оо |
Німецька памятна медаль Траса дружби.
За культурно-мистецькі досягнення.
Напис німецькою - FDJ Drushba Trasse, Zentrales
Jugendobjekt. Für kulturell-künstlerische Leistungen |
о |
Польська медаль "Будівництво газопроводів в ссср. Під патронатом Польського союзу соціалістичної молоді", напис польською - Budowa rurociągów w ZSRR. Patronat ZSMP
(Związek
Socjalistycznej Młodzieży Polskiej ) |
о |
Польський значок "/газопровод/ Оренбург - патронат ZSMP" |
о |
Польський значок "Патронат ZSMP над розбудовою Орієнбургського газопроводу", напис польською Patronat
ZSMP Nadbudową
rurociągu orenburskiego |
о |
Чехословацькі значки "Газопровод Оренбург" та Газопровод "Союз", напис чеською. |
о |
Болгарський значок "Будівництво магістрального газопроводу "Союз", напис болгарською |
о |
Болгарський значок "Магістральний газопровод "Союз", напис болгарсько |
о |
Значок "Фестиваль дружби - 1977 - Газопровод Оренбург - західний кордон ссср", напис російською. |
о |
Чехословацька медаль "Працівнику держпідприємства "Potrubí Praha" - /будівельнику/ газопроводу "Союз", напис чеською - Pracovník n.p.
Potrubí Praha plynovodu Sojuz – 1977-78 SSSR |
о |
Чехословацька медаль "Заканчення /будівництва/ газопроводу "Союз" 1978", напис чеською -Dokončení plynovodu Sujuz 1978 |
о |
Чехословацька медаль "Соціалістичний союз молоді - молодому будівельнику чехословацької ділянки газопроводу "Союз", напис чеською - Mladý budovatel - CSV SSM /Socialistický svaz
mládeže/ ČS /československého/ úseku plynovodu Sujuz
|
о |
Значок "Газопровод "Союз" - Червоний стик - 20 вересня 1978 року (за даними в ЗМІ червоний шов, що символічно завершував етап будівництва трубопроводу, був зварений 27 жовтня 1978 р. неподалік Ужгороду). Напис російською. |
о |
Пам'ятна медаль "За /учать/ у будівництві магістрального газопроводу "Союз" 1975-1978" |
о
-
у 1982-1984 роках -
газопровід
Уренгой-Помари-Ужгород,
що слідував з півночі Тюменської області
центральним газотранспортним коридором;
|
Значок "Газопровод Уренгой - Ужгород" |
о |
Значок "Газопровод Уренгой - Ужгород" - всесоюзная ударная"
|
о |
Пам'ятна медаль "Будівельнику газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород", 1982-1983 - Міннафтагазбудівництво (Міністерство будівництва підприємств нафтової та газової промисловості ссср)
|
о |
Значок "/Газопровод/ Уренгой - Ужгород" |
о |
Значок "Республіканський комсомольсько-молодіжний загін - Уренгой - Помари - Ужгород", напис російською. |
о |
Значок "Газопровод Уренгой - Помари - Ужгород" |
о |
Значок "Всесоюзна ударна - Газопровод держкордон ссср - Уренгой" |
о |
Значки "Уренгой - Помари - Ужгород - спецрейс агітпоїзду ЦК ВЛКСМ "Молодогвардієць", напис російською. |
о |
Значок
"Піонерської" серії - Піонерська
п’ятирічка трудових справ. Напис: - Операція
"Уренгой". Збір металобрухту для
побудови газопровод
|
|
о |
Пам'ятний значок "Учасник будівництва газопроводу Уренгой - Помари - Ужгород" |
-
у 1988-1991 роках —
газопровід "Прогрес" (Ямбург-Західний кордон), маршрут якого,
за винятком невеликої початкової
ділянки, пролягав поруч з
Уренгой-Помари-Ужгород.
|
Памятна медаль "Всесоюзна комсомольська стройка. Учаснику будівництва газопроводу "Прогрес" |
о |
Німецька памятна медаль "За
відмінну працю на /газопроводі/ маршруті
природного газу. Газопровод — Центральний
молодіжний об\єкт". Німецькою - FDJ Für
Hervorragende Leistungen - Zentrales Jugendobjekt
Erdgastrasse |
На
сьогодні протяжність усієї
газотранспортної мережі області
становить більше 1240 кілометрів
магістральних газопроводів високого
тиску, більшість з яких прокладені через
важкодоступні гірські масиви,
для їх функціонування споруджено чотири
газокомпресорні станції – Ужгород,
Росош, Хуст та Воловець
загальною потужністю майже 500 мегават,
з тиском в газопроводах 75 атмосфер.
Немає коментарів:
Дописати коментар