Значок "Чорногора"

У світлі нещодавних подій знов популярними можуть стати значки 2008 року

Детальніше про них тут

Польський значок з зображенням стику кордонів України, Польщі та Словаччини на Закарпатті.

На Закарпатті Державний кордон України має три потрійних стиків, а саме:

-  у Великоберезнянському районі на горі Кременець, висотою 1221 метр над рівнем моря – Україна-Польща-Словаччина

- в Ужгородському районі біля села Соломонове – Україна-Словаччина-Угорщина,  
- у Виноградівському районі біля села Фертешолмаш – Україна-Угорщина-Румунія

Значок "Велика корона Бескидів" ©

Відзнака запроваджена з метою популяризації гірського туризму в Бескидах (так поляки називають вододільний відтінок Карпат від Чеської Республіки аж до кордону з Румунією). Вона вручається тим, хто побуває на визначених вершинах Карпат на території Польщі, Чехії, Словаччині та Україні. Відзнака є двоступеневою. На першому етапі необхідно отримати чотири окремих відзнаки: "Корону польських Бескидів", "Корону чеських Бескидів", "Корону словацьких Бескидів" і "Корону українських Бескидів". Той, хто виконає умови першого етапу, отримує значок "Велика корона Бескидів".

Для отримання відзнаки "Корона українських Бескидів"необхідно побувати на таких 11 карпатських вершинах:

     Говерла (Чорногорський масив) - 2061 метрів над рівнем моря
     Близниця (Свидовець) - 1883 м,
     Сивуля (Горгани) - 1836 м,
     Стій (Боржавські полонини) - 1677 м,
     Баба Людова (на хребті Пневе, що в масиві Гриняви) - 1590 м,
     Сиглянський (Полонина Красна) - 1563 м,
     Ротило (Покутсько-Буковинські Карпати) - 1483 м,
     Рівна (Полонина Рівна) - 1482 м,
     Пікуй (Східні Бещади) - 1405 м,
     Магура Ломнянська (Сяноцько-Турчанські гори) - 1024 м,
     Цюхів Діл (Сколівські Бескиди) - 942 м.

Попередня версія "Корони Бескидів" виглядала так:

Значок "радянської доби" - 1972 рік - "Підкорювач Карпат"

Більше туристичних значків Закарпаття знайдете у замітках про Говерляни

Значки і медалі всесоюзних виставок - конкурсів лиж у Мукачеві

Вірогідно, на всесоюзному смотрі-конкурсі лиж, що 1977 року проходив у Мукачеві, нагородження кращих проводили по категоріям (спортивні лижі, туристські, дитячі тощо) і для кожної категорії були виготовлені оригінальні медалі. 

Медаль "Мукачево - смотр-конкурс /лиж для дітей/ - 1977"

о

Медаль "Мукачево - смотр-конкурс /лиж для туризму/ - 1977"

о

Медалі та значок всесоюзної виставки - конкурсу лиж у Мукачеві (1977 р.). Напис рос: - Смотр-конкурс, Мукачево, 1977.

Жетон виставки лиж у Мукачеві 1985 р.

Медаль всесоюзної виставки - конкурсу лиж у Мукачеві 1988 р. Напис рос: - "Смотр-конкурс лыж, Мукачево - 88"

Значок всесоюзної виставки - конкурсу лиж у Мукачеві (1988 р.). Рос: - Смотр-конкурс лыж. Мукачево". Значок та медалі виготовлені у 1988 р. на московському експериментальному виробничому комбінаті (попередня назва - комбінат ВХО (всеросійського хорового товариства).

Значок "50 років Чопській митниці"

Написи - Державний митний комітет України - 50 років Чопській митниці 
(рос. - "50 лет Чопской таможне")

Створена Чопська митниця наказом Народного комісаріату зовнішньої торгівлі Союзу РСР № 241 від 8 вересня 1945 року . Митники у першій половині 60-х років ХХ ст.

Чоп, залізничний вокзал. В центрі - Цепурдей Владислав Олександрович.
(1932-1965)

50-ті роки. Форма молодшого контролера митної служби.

1964 р. Літня форма контролера митної служби І рангу.

"Писанкарський" Олень на "карпатських" значках

Олень є одним з стародавніх символів української писанки пов'язаний із Сонцем. За давніми віруваннями, Сонце позмінно перебуває як на небі, так і під землею, а сам олень на своїх рогах вивозить Сонце на небо. Роги оленя є символом променів сонця, що сходить. Чудесний олень уявлявся героєм, який приносить людям світло, сонце, вогонь; пізніше він став помічником людей, істотою, яка пов'язується із землеробством, ремеслами і знаннями. Його також асоціюють із земною рослинністю, яка щорічно відмирає і знову оживає. Олень вважався провідником душ померлих людей, зокрема, у давніх захороненнях знаходять бронзові фігурки оленя; зображувався олень також на ручках мечів і кинджалів.

Деякі дослідники вважають, що вважає, що первісні культово-міфологічні уявлення про оленя пізніше були перенесені на коня. Писанки із зображеннями оленя поширені в Карпатах, зокрема, на Гуцульщині.

о