Відзнаки Закарпатської обласної державної адміністрації.

Відзнаки Закарпатської обласної державної адміністрації.:

Нагрудний знак "Почесна грамота Закарпатської обласної державної адміністрації"

Відзнаки Закарпатської обласної ради

Польська військова пам'ятна медаль "За Хуст, 1918"

Польська військова пам'ятна медаль "За Хуст" для колишніх солдатів Легіонів польських, а потім польського Допоміжного корпусу, інтернованих у 1918 році, під час Першої світової війни. Виготовлена з посрібленого томпаку, у формі орла з емблемою II бригади на грудях. Овальний щит зі стилізованою монограмою LP (польські легіони), на раменах хреста цифри: - 15 та 18.ІІ /лютого/ 1918. На зворотному боці медалі угорські назви українських населених пунктів (на той час перебували у складі Австро-Угорської імперії) Rarańcza, Huszt, Dulfalva, Bustyahaza, Talaborfalú, Taraczköz, Szaldoboz, Szeklencze. У нижній частині медалі - її номер. Відзнака заснована в 1921 році (Dziennik Rozkazów MSWojsk. Nr 49), було кілька різновидів, окремий - для офіцерів. 

Польський Допоміжний корпус (7,5 тис. чол.) Австро-Угорської армії був створений у жовтні 1917 року з частин колишньої Другої (Карпатської) бригади Легіонів польських.  

У лютому 1918 р., не згодні з умовами Брестського миру між УНР та Центральними державами, в результаті яких до Української Народної Республіки відійшли Холмщина та Підляшшя, офіцери корпусу прийняли рішення перейти на російську сторону. Ввечері 15 лютого 1918 р. два піхотних полки корпусу, саперна та дві технічні роти під командуванням полковника Юзефа Галлера, залишили свої позиції і, після сутички з австро-угорськими та німецькими частинами, перейшли фронт під селом Раранча (тепер Рідківці у Новоселицькому районі Чернівецької області). 

Влада Австро-Угорщини жорстко відреагувала на зраду поляків. Частини, що не встигли перейти на сторону ворога, за три дні були розформовані, а солдати і офіцери були інтерновані у таборах на Закарпатті. Тих, хто був затриманий під час збройного прориву фронту, розмістили спочатку у Хусті, а потім – у Мармарош-Сигеті. Там під час судового процесу, що проходив з 8 червня по 2 жовтня 1918, військовий трибунал вимагав для 115 обвинувачених у державній зраді офіцерів смертної кари, але розпад Австро-Угорщини врятував поляків від страти.   

Назви населених пунктів, де знаходилися табори інтернованих поляків:  

Табір у Хусті. Під вартою лейтенант Норберт Околович, 1918.

- Rarańcza - Рідківці у Новоселицькому районі Чернівецької області; 

Табір інтернованих у Хусті, 1918.

- Huszt - Хуст, Закарпатська область; 

Шикування інтернованих у таборі в Дулово, 1918.

- Dulfalva - Дулово, Тячівський район; 

Табір у Дулова. Видно вартових та австрійського офіцера, 1918..

- Bustyahaza - Буштино, Тячівський район; 

Легіонери на залізничній станції у Тересві. Після перевірки частина військових була відправлена на фронт до Сербії., 1918 р..

- Talaborfalú - Теребля, Тячівський район; 

Легіонери на залізничній станції у Тересві., 1918

- Taraczköz - Тересва, Тячівський район; 

Інтерновані легіонери у таборі в Буштино.

- Szaldoboz - Стеблівка (до 1947 – Szaldobos,  Салдобош), Хустський район;  

Табір для інтернованих у Стеблівці.

- Szeklencze - Сокирниця, Хустський район.

Пам'ятний знак для офіцерів, що перебували у таборі для інтернованих у Мармарош-Сигеті - головному місті Мармароського комітату

Відзнаки польських легіонерів, що у складі австро-угорської армії під час Першої світової війни боронили карпатські перевали, є тут